Колєсова Олена Федорівна

Колєсова Олена Федорівна
Колєсова Олена Федорівна
рос. Колесова Елена Федоровна
Народилася	1 серпня 1920 ; Q21851536?, Ярославський повіт (Російська імперія), Ярославська губернія, Російська СФРР
Померла	11 вересня 1942 (22 роки) ; Видриця, Ухвальська сільська рада, Крупський район, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР ; ·загиблий у бою
Поховання	Крупки
Країна	СРСР
Діяльність	солдатка
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	молодший сержант
Нагороди	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Колєсова Олена Федорівна (01 серпня 1920 – 11 вересня 1942) — розвідниця, командир диверсійної групи партизанського загону спеціального призначення (в/ч № 9903), Герой Радянського Союзу.

Із біографії

Народилася в селянській родині (село Колесово, Ярославська область).

1928 року переїхала до Москви, де проживала в родині тітки. Навчалась у школі №52 Фрунзенського району, яку закінчила в 1936 році.

1936 – 1939 рр. – навчання в 2-му Московському педагогічному училищі (сьогодні – Московський педагогічний державний університет).

З 1939 року працювала вчителем гімнастики у школі №47 Фрунзенського району, потім – старшою вожатою.

Роки Другої світової війни

1941 року, червень-жовтень - працювала на будівництві оборонних укріплень і допомагала у переселенні радянських громадян у західні райони. Закінчила курси санітарних дружинниць.

1941 року, жовтень – після невтішних спроб потрапити на фронт була прийнята у групу Спрогіса Артура Карловича, начальника штабу в/ч № 9903 розвідувального відділу штабу Західного фронту. Пройшла короткочасну підготовку.

28 жовтня 1941 року вперше з групою (чотири чоловіки та три жінки) опинилася в тилу ворога: мінування доріг, знищення зв’язку, руйнування комунікаційної інфраструктури та ведення розвідки в районі станцій Тучково, Дорохово, селища Стара Руза Руського району Московської області.

Січень 1942 року на території Калуської області (м. Сухиничі) загін, у якому була Колєсова, вступив у бій з ворожим десантом. Група виконала завдання й затримала ворога до підходу частин 10-ї армії. Усі учасники бою були нагороджені.

1942 року, березень - вступила до лав ВКП(б).

Травень, 1942 року - диверсійно-партизанська група з 12 дівчат під командуванням Олени Колєсовой була скинута на парашутах у Борисівському районі Мінської області. Почалися бойові дії: партизани підривали мости, пускали під укіс військові поїзди з технікою, нападали на поліцейські ділянки, влаштовували засідки, знищували зрадників.

За Олену Колєсову гитлеровці об'явили винагороду в 30 000 марок.

З 1 травня по 11 вересня 1942 року групою був знищений міст, 4 ворожих поїзди, 3 автомашини, розгромлено 6 ворожих гарнізонів.

11 вересня 1942 року розпочалась операція щодо знищення групою Колєсової німецького гарнізону. Операція пройшла успішно, але під час бою Олена була смертельно поранена. Похована в селищі Миговщина Крупського району Мінської області.

1954 року останки були перенесені до братської могили міста Крупки, де поховані її бойові подруги.

Нагороди

Орден Червоного Прапора (1942)
Орден Червоної Зірки (1942)
Герой Радянського Союзу 1944 року (посмертно)
Орден Леніна

Пам’ять

На будівлях школи, педагогічного училища встановлені меморіальні дошки, на місці смертельного поранення й першого поховання – пам’ятні знаки.

На могилі героїні, на подвір’ї школи №2 у Крупках, у селищі Мордвіново Ярославського району встановлені пам’ятники.

Іменем Олени Колєсової названі школа №2 у Крупках, вулиці - у селищі Зоричі Борисівського району, у містах Волгоград, Москва, Ярославль, приміський електропоїзд, що курсує Ярославським напрямком Московської залізниці.