Комета Гаррінґтона

51P/Harrington

Відкриття
Першовідкривач:	Роберт Гаррінґтон
Дата відкриття:	14 серпня 1953
Альтернативні позначення:	1953 VI, 1960 VII, 1980 XIV, 1987 XXVIII, 1994 XXII.
Характеристики орбіти
Епоха:	10 січня 2009
Афелій:	5,721 а. о.
Перигелій:	1,688 а. о.
Велика піввісь орбіти:	3,710216905851 ± 1,9717E−6 астрономічна одиниця[1]
Ексцентриситет орбіти:	0,544
Період обертання:	7,13 року
Нахил орбіти:	5,428°
Останній перигелій:	18 червня 2008
Наступний перигелій:	12 серпня 2015 [2]
Фізичні характеристики
Розміри:	4,8 км[3]

Комета Гаррінґтона (51P/Harrington) була відкрита 14 серпня 1953 року американським астрономом Робертом Гаррінґтоном (Паломарська обсерваторія, США) як дифузний об'єкт 15 зоряної величини в сузір'ї Водолія. Вона не спостерігалася в повернення 1967 і 1974 років, оскільки в момент проходження перигелію перебувала в сполученні з Сонцем. Протягом XX століття, комета Гаррінґтона кілька разів зблизилася з Юпітером. Кожна така зустріч з планетою-гігантом віддаляла перигелій комети від Сонця, тим самим погіршуючи її видимість.

У 1994 і 2001 роках у комети Гаррінґтона спостерігався поділ ядра. Так, в 1994 році, поруч з головним ядром (12^m,5) на відстані 23' було видно ще два фрагменти (21^m), а в 2001 на відстані 10' від головного ядра спостерігався один, порівнянний з ним за яскравістю фрагмент^[4].

• 51P в Кометографії Кронка [Архівовано 10 Серпня 2009 у Wayback Machine.]
• 51P на сайті комет Кадзуо Кіносіти [Архівовано 7 Серпня 2018 у Wayback Machine.]
• 51P в каталозі комет Сеїті Йосіди [Архівовано 19 Червня 2019 у Wayback Machine.]
• 51P у базі даних малих тіл Лабораторії реактивного руху [Архівовано 25 Листопада 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про комету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.