Комітет державної безпеки (Болгарія)

Комітет державної безпеки
Тип	спецслужба[d]
Засновано	1925
Розпущено	1990
Країна	Болгарія
Штаб-квартира	Софія

Комітет державної безпеки (болг. Комитет за държавна сигурност) або ДС, КДС — орган виконавчої влади в Народній Республіці Болгарії, який поєднував спецслужби та політичну поліцію.

• Перше головне управління — зовнішня розвідка. Наступник з 1990 року — Національна служба розвідки
• Друге головне управління — контррозвідка. Нині — Національна служба безпеки
• Третє управління — військова контррозвідка
• Четверте управління
  • Оперативно-технічне (до 1986)
  • Економічне (з 1986)
• П'яте управління — безпека й охорона (УБО), забезпечувало охорону вищих чиновників та керівників БКП. Нині — Національна служба охорони.
• Шосте управління — внутрішня безпека та політичний розшук. У теперішній час — Головна дирекція з боротьби з організованою злочинністю. Включало такі відділи:
  • Перший відділ — робота з інтелігенцією. Під його контролем перебували творчі союзи письменників, художників, журналістів, музикантів, перекладачів, кінематографістів.
  • Другий відділ — робота зі студентами.
  • Третій відділ відповідав за духовенство, євреїв, вірменів, білоемігрантів.
  • Четвертий відділ спеціалізувався на організаціях турецьких та македонських націоналістів (але цей відділ також переслідує болгарських націоналістів, які хочуть, щоб Народна Республіка Болгарія вела більш активну політику в македонському питанні, протидіючи радянському тиску на користь Югославії, і до часткової реабілітації болгарського націоналізму в македонському питанні в 1963 році - і тих, хто відстоює погляд, що місцеве слов'янське населення Македонії має болгарське походження).^[1]
  • П'ятий відділ засилав агентуру до нелегальних політичних партій.
  • Шостий відділ стежив за комуністами, які виявляли маоїзм та антипартійну діяльність.
  • Сьомий відділ відповідав за інформаційний аналіз.
• Центральна інформаційно-аналітична служба (у 1980-их роках — управління)

Комісія з розсекречування архівів, яка працювала після падіння режиму Тодора Живкова, показала, що до 10 % чиновників та підприємців сучасної Болгарії входили до числа співробітників (штатних і позаштатних) ДС. Найвідомішим розкритим випадком було досьє президента Болгарії Георгія Пирванова, який працював під псевдонімом Гоце^[2].

Відомо багато генералів ДС: Бріго Аспарухов, Георгій Ламбов, Кірчо Кіров, Любен Гоцев, Тодор Бояджиєв.

ДС була потужною силовою структурою на службі БКП, що здійснювала політичні репресії в ході боротьби з «імперіалістичними шпигунами», «ворогами народу» й «ворогами партії». ДС відома тісними зв'язками з КДБ.

Однією з найважливіших задач болгарського КДБ у перші роки становлення комуністичної влади в країні була боротьба з горянами.

До числа подій, ініційованих та здійснених ДС, належать:

• Болгаризація помаків і турків;
• Убивство письменника-перебіжчика Георгія Маркова;
• Спроба убивства журналіста Владимира Костова.

Викликає суперечки участь болгарських спецслужб у замаху на римського папу Іоанна Павла II 1981 року.

Неодноразово висувались міжнародні звинувачення ДС в активній участі в контрабандній торгівлі зброєю, наркотиками, алкоголем, антикваріатом^[3][4]

• Програма доступу до інформації [Архівовано 21 червня 2010 у Wayback Machine.]
• Комісія з розкриття документів та оголошення приналежності болгарських громадян до КДС і розвідувальних служб Болгарської народної армії [Архівовано 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Белким се бяха гръмнали Іво Беров
• Відкритий лист Олі Рену
• Хто і як відкриває досьє у Східній Європі [Архівовано 20 грудня 2010 у Wayback Machine.] Радіо «Вільна Європа»
• Співробітники КДС у сучасних спецслужбах (квітень 2003)