Конвенція про міжнародні залізничні перевезення

Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) — міжнародний договір.

Держави-члени, що приєдналися до цієї Конвенції, утворюють Міжурядову організацію з міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ)

Відповідно до КОТІФ міжнародне залізничне сполучення і допуск залізничного обладнання для використання в міжнародному сполученні визначаються:

«Єдиними правилами до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів (ЦІВ)» (Додаток А до Конвенції)
«Єдиними правилами до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (ЦІМ)» (Додаток В до Конвенції)
«Регламентом про міжнародне перевезення небезпечних вантажів (РІД)» (Додаток С до Конвенції)
«Єдиними правилами до договорів про використання вагонів в міжнародному залізничному сполученні (ЦУВ)» (Додаток D до Конвенції)
«Єдиними правилами до договору про використання інфраструктури в міжнародному залізничному сполученні (ЦУІ)» (Додаток Е до Конвенції)
«Єдиними правилами про затвердження технічних стандартів і прийняття єдиних технічних приписів, що застосовуються до залізничного обладнання, призначеного для використання в міжнародному сполученні (АПТУ)» (Додаток F до Конвенції)
«Єдиними правилами про допуск залізничного обладнання, що використовується в міжнародному сполученні (АТМФ)» (Додаток G до Конвенції)

В Україні

Входження України в КОТІФ дозволило залучити додаткові обсяги вантажних перевезень з Польщі й Словаччини в Румунію транзитом через Україну, скоротити час доставки вантажів і вартість перевезень за рахунок уникнення подвійного переоформлення перевізних документів під час перетинання кордонів.^[1]

На сьогодні перелік залізничних ліній з шириною колії 1435 мм, перевезення на яких підпорядковуються транспортному праву КОТІФ/ЦІМ, розширено. До переліку включено дільниці:^[1]