Конвой SL 125
Конвой SL 125 (англ. Convoy SL 125) — 125-й атлантичний конвой серії SL, що прямували від Сьєрра-Леоне до Ліверпуля. Зазвичай судна, що прямували з Південної Америки, півдня та центру Африки, Індійського океану поодинці прибували до африканського порту Фрітаун. Звідсіля вони під охороною ескортної групи прямували далі на північ до Ліверпуля на Британських островах. 16 жовтня 1942 року конвой SL 125, що складався з 37 транспортних суден у супроводі 23 кораблів охорони британського Королівського флоту вийшов з Фрітауна, незабаром в океані до них приєдналися ще п'ять суден, для здійснення останнього переходу до пункту призначення. Історія16 жовтня 1942 року конвой SL 125, що складався з 37 торговельних суден, вийшов із Фрітауна у супроводженні місцевого ескорту. Комодором конвою був контрадмірал Ріне на Nagpore. Через три дні в океані до SL 125 приєдналися ще п'ять суден, і кораблі ескорту. Німецькі криптографи морської розвідки (B-Dienst)[en] розшифрували трафік повідомлень про конвой SL 125 і адмірал Карл Деніц, головнокомандувач підводних сил Крігсмаріне[en] (BdU), 23 жовтня спрямував вовчу зграю «Страйтакс» з двома човнами посилення, що складалася з U-103, U-134, U-203, U-409, U-440, U-509, U-510, U-572, U-604 і U-659 для перехоплення конвою на захід від Канарських островів. 25 жовтня U-203 знайшов конвой. Під час спроби атакувати британський танкер Anglo Maersk U-203 був атакований глибинними бомбами і зазнав пошкоджень. Пошкоджений британський танкер переслідував U-134, який врешті-решт був добитий U-509. Озброєний допоміжний крейсер і десантний корабель «Есперанс Бей» разом із траулером класу «Шекспіріан» «Джуліет», буксиром «Салвонія» та ремонтним судном «Келантан» залишили супроводження конвою, коли 27 жовтня U-409 виявив та доповів про основний конвой із 37 суден. у цей час конвой перебував під опікою корветів типу «Флавер» «Петунія», «Коусліп», «Крокус», «Далія» та «Вудруф»[1][2]. Під час спроби атакувати конвой U-659 зазнав ударів глибинними бомбами та був пошкоджений. Після сходу місяця U-604 потопив пошкоджений Anglo Maersk, а U-509 торпедував британські вантажні лайнери Pacific Star і Stentor[3]. 28 жовтня після невдалих денних атак з-під води U-509 нарешті здобув результату, потопивши британський вантажник Nagpore і пошкодивши британський вантажник Hopecastle після заходу сонця. U-203 потопив пошкоджений Hopecastle до світанку[4]. У ніч з 29 на 30 жовтня U-509 потопив британське вантажне судно Britanny. Британський танкер Bullmouth (плив у баласті) був пошкоджений U-409 і затоплений U-659. Британське вантажне судно Corinaldo було пошкоджене як U-509, так і U-659, перш ніж добито німецькою субмариною U-203. У ніч з 30 на 31 жовтня погода значно поліпшилася, що сприяло скоординованим атакам німецьких човнів. U-409 торпедував британське вантажне судно Silverwillow, а U-604 торпедував британський транспортник President Doumer і британський вантажник Baron Vernon. Британське судно Tasmania було пошкоджено U-659 і потоплено U-103. Норвезьке вантажне судно Alaska було пошкоджено U-510, але благополучно дісталося Англії за допомогою щойно прибулого ескорту.[4]. 31 жовтня над конвоєм з'явилися дальні бомбардувальники Берегового командування Королівських ПС[3], тому вранці 1 листопада адмірал Деніц скасував подальші операції. Конвой був посилений ще одинадцятьма ескортними кораблями і 9 листопада досяг Ліверпуля. Він зазнав найбільших втрат з усіх конвоїв SL[5], але завдяки йому увага усіх німецьких наявних підводних човнів, що патрулювали в тому районі, була зміщена від конвоїв операції «Смолоскип», що прямували для вторгнення союзників у Північну Африку 8 листопада 1942 року[3]. Деякі історики припускають, що транспортний конвой SL 125 був навмисною тактичною підставою, щоб утримати підводні човни противника подалі від завантажених транспортних засобів з морським десантом на борту[6]. Одинадцять кораблів, що пережили цей конвой, через два місяці відпливли з конвоєм ON 154, у якому чотири з них були потоплені[7]. Кораблі та судна конвою SL 125Транспортні судна
Судна, що затонули внаслідок атаки ПЧ
Судна, що були пошкоджені внаслідок атаки ПЧ
Кораблі ескортуПідводні човни, що брали участь в атаці на конвой
Див. також
Примітки
Посилання
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
