Конгрес українців Естонії

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2021)

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2021)

Конгрес українців Естонії — громадська організація українців, що проживають в Естонії.

В Естонії проживає 29 тис. українців, із них половина в Таллінні. У всіх регіонах Естонії діють українські організації, більшість із них входять до Конгресу українців Естонії (11 товариств). Такі організації заснували у своїх містах осередки української культури, якими володіють на правах оренди (у містах Нарва, Ойзу, Маарду, Сілламяе, Раквере); у Таллінні Українське земляцтво Естонії і Центр української культури розміщенні в приміщенні, що є власністю Української греко-католицької церкви.

Станом на 2006 при Конресі українців Естонії діють:

• Структури творчої самодіяльності:
  • Таллінн: хор «Мрія», жіночий вокальний гурт «Відлуння», театральна художня студія;
  • Нарва: хор «Родина», жіночий ансамбль «Калина», дівочий вокальний гурт «Вербиченька»;
  • Раквере: вокальний ансамбль «Мальви»;
  • Ойзу: вокальний гурт «Смерічка»;
  • Маарду: дитячий ансамбль «Чисті джерела», театр українського обряду «Вертеп»;
  • Клуб авторської пісні.
• Культурно-освітні заклади:
  • недільні школи в Маарду, Нарві, Таллінні («Лабора»);
  • школа українських народних та монастирських ремесел («Ора») в Таллінні;
  • бібліотеки української книги;
  • Український музей у Таллінні.
• Спортивні структури:
  • скаутська організація «Пласт»;
  • спортивний клуб «Дніпро» з однойменною футбольною командою.
• Консультаційний центр, який безкоштовно надає консультації з українського законодавства.
• Професійний фолк-рок гурт «Свята ватра», яку створив колишній учасник відомого українського гурту «Гайдамаки».

Культурно-просвітницька робота є одним із головних напрямків діяльності КУЕ. Когрес проводить Дні української культури, концерти художніх колективів, відзначає знаменні дати з історії України та життя видатних діячів культури, проводить круглі столи, організовує лекції, фотовиставки, вечори, презентації книг, акції, відзначає традиційні українські свята, організовує вечорниці та колядування, різдвяні концерти, майстер-класи із розписування великодніх писанок, свято матері, обряд обжинок, відзначення Дня незалежності України та День незалежності Естонії.

У Маарду, Нарві, Ойзу, Таллінні постійно недільні школи для дітей різного віку. Діти вивчають українську мову, обряди, народні промисли, готують програми, з якими виступають на різних заходах. КУЕ сприяє відпочинку в українознавчих таборах.

При КУЕ існує спортивний клуб «Дніпро», який організував футбольну команду з однойменною назвою.

У лютому 2005 Центр української культури відвідав президент Естонії А. Рюйтель з дружиною. У ЦУК відбуваються зустрічі представників української громади з делегаціями міністерств України, художніми колективами, групами спеціалістів, що проходять навчання в Естонії

КУЕ співпрацює з естонськими міністерствами народонаселення, закордонних справ, культури, освіти, міськими органами влади в Україні та Естонії, Центром українознавства Київського національного університету та іншими структурами. Налагоджена співпраця з парламентською групою Естонія-Україна, яка допомагає в розв'язанні багатьох питань та організації заходів. Голова КУЕ є членом комісії в справах національних меншин, що діє при Талліннській мерії.

КУЕ є членом Асоціації народів Естонії, за пропозицією якої на державному рівні ухвалене рішення про запровадження в Естонії Дня національностей.

В Українській церкві проходили панахиди на вшанування пам'яті жертв Чорнобильської трагедії та жертв Голодоморів в Україні, а 23 січня 2005 року в день інавгурації президента України відбувся молебен за процвітання українського народу.

КУЕ займав активну позицію під час Помаранчевої революції; у зв'язку із цим Фонд відкритої Естонії нагородив КУЕ премією «За пропаганду принципів демократії»^{[джерело?]}. Вручення нагороди відбулося в Музеї окупації у квітні 2005 року.

КУЕ поширює інформацію як про українську громаду, так і про Україну. На Естонському радіо виходять українськомовні радіопередачі «Червона калина» та «Люстерко»^{[джерело?]}.

• Віра Коник — голова Конгресу українців Естонії; голова Українського земляцтва Естонії, з 2017 заступник голови Українського земляцтва Естонії.
• Євген Цибуленко — з 2017 голова Українського земляцтва Естонії.^[1]

• Олекса Підлуцький. «Українські діти старого Тоомаса. Наші земляки в Естонії почуваються рівноправними громадянами Європейського Союзу».- Дзеркало тижня № 12 (740) 5 — 12 квітня 2009 [Архівовано 8 квітня 2009 у Wayback Machine.]