Кононко Олена Леонтіївна
Коно́нко Оле́на Лео́нтіївна (нар. 29 квітня 1943 року, м. Томськ, РФРСР, СРСР) — психолог, доктор психологічних наук (2002), професор (2002).[1] БіографіяНародилася 29 квітня 1943 року в родині службовців в Томську. Після закінчення війни у 1945 році сім'я повернулася до Києва. У 1960 році закінчила середню школу № 44 і педагогічну діяльність розпочала зі старшої піонервожатої у середній школі № 28. В 1961 році вступила до Київського державного університету ім.Т.Шевченка на філологічний факультет. Навчання в університеті поєднувала з роботою вихователем дитячого виховного закладу № 326. Після закінчення університету, протягом з 1967 по 1969 рік, працювала бібліотекарем ЦНБ АН. З 1969 по 1989 рік працювала у Науково-дослідному інституті психології МОН УРСР спочатку старшим лаборантом, потім молодшим, а потім старшим науковим співробітником. У 1978 році захистила кандидатську дисертацію з вікової та педагогічної психології. З 1989 по 1990 рік — доцент, з 1991 по 1996 рік — завідувач кафедри дошкільної педагогіки і психології Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка. У 2002 році за дисертаційне дослідження «Психологічні основи особистісного становлення дошкільника» присуджено науковий ступінь доктора психологічних наук та присвоєно вчене звання професора. З 1997 по 2011 рік — заступник директора з наукової роботи Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України. З 2011 по 2013 рік — завідувач кафедри соціальної педагогіки, а з 2013 року — завідувач кафедри дошкільної освіти Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.[1] Наукова роботаОлена Леонтіївна Кононко — голова науково-методичної ради з питань освіти (дошкільної) Міністерства, член редколегії фахового часопису «Дошкільне виховання», журналу «Педагогіка толерантності» та «Педагогічної газети», член експертної комісії ВАК України.[1] Під керівництвом професора О. Л. Кононко успішно захищено дві докторські, 17 кандидатських дисертацій, близько 40 магістерських та дипломних робіт.[2] Вивчає проблеми розвитку особистості в ранньому онтогенезі, формування основ її життєвої компетентності, реалізації систематичного підходу до розвитку, навчання і виховання дошкільників, розвитку в старших дошкільників цілісного світобачення.[3] Основні праціЗа ЕСУ:
Нагороди та визнанняЗа вагомий внесок у наукову та педагогічну діяльність, модернізацію системи дошкільної освіти України та багаторічну творчу працю нагороджена знаками «Відмінник освіти України» та «Ушинський К. Д.», грамотами МОН України; отримала подяку та грамоту Верховної Ради України; має почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».[2] Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia