Конотопська фортеця

Конотопська фортеця
Картина художника В. Г. Шерстюка «Конотопське укріплення XVII ст.»
Тип	замок
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Будівництво	1635 рік
Стан	втрачена

Коното́пська форте́ця — оборонна споруда, що була побудована на початку XVII століття на березі річки Єзуч на місці злиття з річкою Липка в межах сучасного міста Конотоп. Протягом XVII століття слугувала прикордонним постом на кордоні між Московським князівством та Річчю Посполитою, а пізніше з Гетьманщиною.

Конотопська фортеця стала частиною лінії прикордонних укріплень, що зводились або вдосконалювались Річчю Посполитою на кордоні з Московським князівством. Прийнято вважати, що захисне укріплення збудоване для захисту Ніжина та Борзни зі сходу.^[1]

Після завершення Хмельниччини у 1657 році стала частиною прикордонних фортець на кордоні Гетьманщини.

Після окупації Московським князівством Гетьманщини втратила своє військове значення.

На сьогодні точне місце розташування Конотопської фортеці не встановлено. На основі літописних даних відомо, що її засновано на мисі у місці злиття річки Єзуч та Підлипної. Остання на даний час не встановлена. За московськими джерелами вона мала назву Ізсуха, а за польськими — Малий Єзуч.^[2]

До середині XVIII століття фортеця не мала укріплень перед містом. На польських картах Конотопська фортеця має форму квадрату з кутовими виступами.^[1]

Перша згадка про Конотопську фортецю датується 1634 роком.

У 1652 році в фортеці сталося так зване «Конотопське диво».

У 1659 році, під час російсько-української війни 1658—1659 років витримала 70-денну облогу військами московського князівства, яка була знята після Конотопської битви.

Восени 1663 року захоплена та зруйнована польською армією під проводом Яна II Казимира. Відновлена у першій половині XVIII століття.^[3]

1. В Конотопе начинают переименовывать улицы

Це незавершена стаття про історію Конотопа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.