Музична академія доктора Гоха була заснована у Франкфурті-на-Майні 22 вересня 1878 року. Завдяки щедрості франкфуртця Йозефа Гоха, який заповів Консерваторії мільйон німецьких золотих марок, була створена школа музики та мистецтв для всіх вікових груп. Основну роль у заснуванні, процвітанні та успіху консерваторії відіграв її директор Йоахім Рафф, який виконав більшу частину роботи, включаючи розробку навчальної програми та наймання всіх викладачів[1]. Він відіграв важливу роль в історії музики у Франкфурті. Клара Шуман викладала фортепіано, як одна з видатних викладачок кінця 19 століття, здобувши міжнародне визнання консерваторії. У 1890-х роках близько 25% студентів прибули з інших країн: 46 були з Англії та 23 зі Сполучених Штатів.
У 1920-х роках під керівництвом Бернггарда Зеклеса консерваторія значно випередила свій час: Зеклес започаткував перші в світі студії джазу (під керівництвом Матіаса Зайбера)[2], а в 1931 році – кафедру початків музики.
Консерваторія доктора Гоха пропонує навчання за програмою музичної освіти для молоді та дорослих (ANE), початковим музичним факультетом (Basisabteilung) і програмою Pre-College - Frankfurt (PCF), яка забезпечує підготовку до майбутнього навчання на програмі університетського рівня або в консерваторії. Є також відділи балету, старовинної та нової музики. Доступні наступні кваліфікації: бакалавр музичного мистецтва та педагогіки для всіх інструментів, голосу, теорії музики, композиції, виконавства та початкової музичної педагогіки.
Хронологія
Клара Шуман у 1878 р., викладала в консерваторії 1878–1892 рр.Заальгоф (прибл. 1900) - Будинок консерваторії 1878–88Будинок №4 на Ешенгаймер Ляндштрасе - Будинок народної освіти консерваторії 1951–1988Будинок №4 на Ешенгаймер Ляндштрасе. Консерваторія Гоха, бл. 1900 року. Будинок консерваторії 1888–1943Філантропка Франкфурта: Будинок консерваторії 1986–2004
1857: 14 липня: Др. Йозеф Гох (1815–74) надає фундації консерваторії статус головного спадкоємця його багатств
1874: Др. Гох помирає 19 вересня.
1876: Фундація офіційно зареєстрована (16 березня).
1877: 16 лютого: Керівна рада фундації під головуванням Д-ра Гайнріха Мумма фон Шварценштайна визнана магістратом Франкфурта.
червень: Йоахім Рафф обраний першим директором.
1878: 22 вересня: Церемонія відкриття у Заальгофі у Франкфурті.
20 жовтня: 50-ті роковини артистичної діяльності Клари Шуман.
1879: 10 лютого: перший внутрішній концерт студентів.
9 червня: відвідання Франкфурта Ференцом Лістом
1880: Виникають розбіжності між Раффом та Штокгаузеном, який іде у відставку 1 вересня.
1882: Йоахім Рафф помирає 24 червня. Його наступником 11 листопада призначено Бернгарда Шольоца.
1883: 21 січня: Відділення послідовників Раффа, що призводить до відкриття Консерваторіх Раффа.
21березня: директором стає Бернгард Шольц.
1884: Юліус Штокгаузен вдруге відходить від керівництва (1 квітня).
Вересень: Відкриття семінару (Керівник: Іван Кнорр).
1886: вересень: Відкриття підготовчих курсів: навчання веде ганс Пфіцнер (зі стипендіями), які тривають до 1890.
1888: 29 квітня: Відкриття нового будинку коніерваторії.
1890: Др. Теодор Меттенгаймер перебирає головування в раді. Отримано державну субвенцію на 2 стипендії. Енґельберт Гумпердінк розпочинає викладання (1890–97).
1892: Клара Шуман іде на пенсію. Консерваторія бере на себе навчання стипендіатів Фонду Моцарта.
1896: Клара Шуман помирає 20 травня.
1901: Гайнріх Ганау стає головою ради (до 1904).
1904: Еміль Шульбах поклитканий на голову ради (до 1923).
1908: Бернгард Шольц іде з керівництва. Диретором стає Іван Кнорр. Відкриття оркестрової школи.
1909: Пауль Гіндеміт отримує стипендію і стає студентом Ребнера.
1916: Іван Кнорр помираж 22 січня. У вересні диретором стає Вальдемар Бауснер.
1918: Відкриття семінару гшколи співу.
1921: Напруга між управою і директором. Інфляція заставляє дирекцію звернутись по субвенцію до міста та влади Гессена Плани щодо "вищої школи" для міста (Лео Кестенберґ).
1923: 27 квітня Вальдемар фон Баушерн іде на пенсію. Герман Шерхен подається на посаду директора. Відставка Еміля Зульцбаха.
1924: Бернгард Зеклес призначений директоромВідкриття оперного факультету. Головою фундації стає Др. Освальд Файз.
1926: Відкриття семінару для вчителів музики і "Консерваторії для слухачів музики".
1928: Відкриття перших академічних занять з джазу під керівництвом Матіаса Зайбера. Концерти в "Домі народної освіти" (Герман фон Шмайдель).
1931: Курси з музичного наквчання для дітей.
1933: Звільнення директора Бернгарда Зеклеса і всіх єврейських та іноземних викладачів (10 квітня).
Др Ганс Румпф стає головою фундації, а Бертіль Ветцельсберґер директором.
17 жовтня: Відкриття "Вищої школи музики і театру міста Франкфурт-на-Майні" без дозволу Міністерства культури. Зростає вплив Мистецького директора Ганса Майснера.
1936: Герман Ройтер стає директором.
1937: 19 жовтня: Контаркт між містом Франкфурт і фундацією консерваторії д-ра Гоха про створення державної "музичної вищої школи".
1938: 1 квітня: Відкриття державної "Вищої школи". Під керівництвом Консерваторії залишаються лише підготовчі курси.
1943: 4 жовтня: будівля консерваторії зазнає бомбардування. Перенесення до палацу Пассавант-Ґонтарда.
1944: лютий: палац Пассавант-Ґонтарда також зруйновано.
1947: повторне відкриття факультету церковної музики та факультету музичної педагогіки (осінь).
1950: Вальтер Давіссон стає артистичним директором "вищої школи".
1951: Відновлення навчання у приміщенні, спорудженому на руїнах за адресою Ешенгаймер Ляндштрасе 4 (Volksbildungsheim (de)). Голова фундації також є членом міської ради
1954: скликання ради для музичної вищої школи та для консерваторії.
1958: Філіп Молер стає директором об'єднаної "вищої школи" і Консерваторії д-ра Гоха.
1967: Магістрат Франкфурта анулює контракт 1937 року.
1971: Плани об'єднання вищої школи і консерваторії зазнають опору. Консерваторія стає перехідним етапом між музичною школою і вищою школою музики.
1973: Філіп Молер іде з керівництва консерваторією. Клаус Фольк стає директором об'єднаної консерваторії і вищої школи.
1977: Клаус Фольк резиґнує, після нього директором стає Ганс Дітер Реш, а в 1978 Алоїс Котман.
1979: Директором стає Франк Штелє. Під його керівництвом заклад реструктуризовується в інститут для навчання професійних музикантів.
1986: у приміщенні колишнього єврейського закладу Філантропін починається перебудова до потреб школи. Поступовий перехід до приміщення Філантропіну: 1986–1989.
1989: завершено перехід до Філантропіну. Відкриття 9 лютого. Міська депутатка Ютта Ебелінґ заміщає Бернгарда Міма на посаді голови фундації.
2002: Консерваторія доктора Гоха отримує статус музичної академії.
2005: Перехід до новозбудованого Навчального центру Остенд (BZO).
2007: Франк Штелє йде на пенсію, а Вернер Вільде стає виконуючим обов'язки директора на один рік.
Федеральний банк Німеччини вшанував консерваторію на зворотному боці колишньої купюри в 100 німецьких марок зображенням оригінальної будівлі консерваторії, яка, на жаль, була розбомблена під час Другої світової війни та концертного роялю. Клара Шуман, перша викладачка фортепіано, зображена на лицьовій стороні купюри.
↑"This was actually the first academic program for the study of jazz anywhere in the world." Kathryn Smith Bowers, "East Meets West. Contributions of Mátyás Seiber to Jazz in Germany." Jazz and the Germans, (Ed. Michael J. Budds), Hillsdale, NY: Pendragon Press, 2002, ISBN 978-1576470725, S. 122.
Stiftung Dr. Hoch's Konservatorium Joseph Hoch zum 100.Тодестаг, Франкфурт-на-Майні: Kramer, 1974.
Peter Cahn, Das Hoch'sche Konservatorium у Франкфурті-на-Майні (1878–1978), Frankfurt am Main: Kramer, 1979. Хронологія до 1978 року використана з люб’язного дозволу д-ра Пітера Кана, Франкфурт (переклад Едмунда Браунлесса).
Festschrift 125 Jahre Stiftung Dr. Hoch's Konservatorium Frankfurt am Main, Франкфурт-на-Майні, 2003.
.jpg)
