Констанса Вільєнська

	Констанса; ісп. Constanza Manuel de Villena
	Констанса
	Королева Кастилії
	Королева Кастилії
28 листопада 1325 — 1327
Ім'я при народженні:	ісп. Constanza Manuel de Villena
Народження:	1315/1317; Гарсімуньос, Кастилія
Смерть:	13 листопада 1345; Сантарен, Португалія
Причина смерті:	післяпологові ускладнення
Поховання:	Сантарен
Країна:	Кастильська Корона; Португальське королівство
Релігія:	католичка
Рід:	Бургундська
Батько:	Хуан Вільєнський
Мати:	Констанса Арагонська
Шлюб:	Альфонсо XI (1325—1327); Педру I (1339—1345)
Діти:	Фернанду I
	Медіафайли у Вікісховищі

Конста́нса (ісп. Constanza; 1315/1317 — 13 листопада 1345) — кастильська шляхтянка, королева Кастилії (1325—1327). Представниця Вільєнської гілки кастильського Бургундського дому. Донька Хуана Вільєнського й Констанси Арагонської. Вперше одружена з кастильським королем Альфонсо XI (1325), що знущався над нею, розірва шлюб і ув'язнив її в Торо (1327). Звільнена після низки воєн батька Хуана із Альфонсо. Вдруге вшлюбі з португальським інфантаом Педру, португальським королем (1339), який зраджував її зі служницею і подругою дитинства Інес де Кастро. Матір португальського короля Фернанду I. Також — Конста́нція (лат. Constantia^[1]), Конста́нса Вільє́нська (ісп. Constanza de Villena), Конста́нса Мануе́ль (ісп. Constanza Manuel).

Життєпис

Констанса народилася між 1315 і 1317 роками в Гарсімуньосі, в родині вільєнського князя Хуана, мажордома Кастилії. Її матір'ю була арагонська інфанта Констанса, донька арагонського короля Хайме II. Аристократка була внучкою кастильського інфанта Мануеля і правнучкою кастильського короля Фернандо III.

1325 року, за наполяганням батька, 10-13-літню Констансу видано в шлюб з 14-річним кастильським королем Альфонсо XI. Кастильські кортеси ухвалили цей шлюб 28 листопада того ж року в Вальядоліді^[1]. Офіційного вінчання не відбулося через неповноліття нареченої. Констанса прийняла титул королеви Кастилії і вживала його в листуванні, зокрема із дідом Хайме II.

Чоловік не любив Констансу, привселюдно принижував її^{[джерело?]}, а через два роки розлучився^[2] і ув'язнив Констансу в Тороському замку, після чого одружився із португальською інфантою Марією, донькою короля Афонсу IV. Зневажений діями зятя, батько Констанси підняв проти нього повстання, до якого долучилися сусіди королівства. 1329 року, за посередництва овієдського єпископа Хуана дель Кампо, ворогуючі сторони уклали мир за умови звільнення Констанси.

1331 року батько Констанси уклав союз із португальським королем Афонсу IV, пообіцявши видати Констансу за інфанта Педру, спадкоємця португальського престолу. Проте через чергову війну Хуана з королем Альфонсо XI, який не бажав віддавати колишню дружину за кордон, Констанса не могла виїхати до Португалії. 6 лютого 1336 року в Еворі, в монастирі святого Франциска, відбулися заочні заручини^[3]. 1339 року кастильський король таки дав остаточний дозвіл на виїзд. Офіційна шлюбна церемонія Констанси і Педру відбулася 24 серпня 1339 року в Лісабоні. Від чоловіка вона отримала сеньйорії Аленкера, Візеу і Монтемора-у-Нову^[4]^[5].

До Португалії Констанса прибула з великим почтом, в якому була її служниця і подруга дитинства Інес де Кастро. Чоловік побачив служницю і потайки від Констанси вступив у перелюб із нею. Це зруйнувало стосунки подруг і серйозно зашкодило здоров'ю Констанси. 1344 року вона дозволила де Кастро стати хрещеною матір'ю свого сина Луїша, але син помер за тиждень. Щоб приструнити сина, король Афонсу вислав Інес де Кастро до прикордонного Альбуркерке.

Констанса померла 13 листопада 1345 року, за кілька тижнів після народження сина Фернанду, майбутнього короля Португалії. За народними легендами її доконала подружня зрада чоловіка. Похована через чотири роки в Сантарені, в жіночому монастирі святого Франциска^[6]. Одразу ж після її смерті Педру таємно обвінчався з Інес де Кастро.

Сім'я

Докладніше: Кастильський Бургундський дім

Батько: Хуан (1282—1348) — князь вільєнський, мажордом Кастилії.
Матір: Констанса (1300—1327) — донька Хайме II, короля Арагону.
1-й чоловік: Альфонсо XI (1311—1350) — король Кастилії (1312—1350).
2-й чоловік: Педру I (1320—1367), король Португалії (1357—1367)
Діти:
- Марія (1342—1375) — португальська інфанта; ∞ Фернандо, арагонський інфант.
- Луїш (1344) — португальський інфант; помер у дитинстві.
- Фернанду I (1345—1383), король Португалії (1367—1383)

Примітки

↑ ^а ^б Chronicon Domini Joannis Emmanuelis // España sagrada. Tomo II, p. 214.
↑ Rodrigues Oliveira, 2010, с. 244.
↑ Mattoso, 1997, с. 485-486.
↑ Sousa (1739) Provas, Tomo I, 33, p. 282.
↑ Cristina Pimenta. D. Pedro I, Entre o Reino e a Recordação de Inês, 2007.
↑ Arco, 1954, с. 282.

Джерела

Arco y Garay, Ricardo del. Sepulcros de la Casa Real de Castilla. Madrid: Instituto Jerónimo Zurita, 1954.
Mattoso, José; Sousa, Armindo de: Historia de Portugal, T. II A Monarqia Feudal, Editorial Estampa Lissabon, 1997. p. 485—486.
Pretel Martín, Aurelio. Don Juan Manuel, señor de la llanura (1ª edición). Albacete: Instituto de Estudios Albacetenses, 1982.
Pretel Martín, Aurelio; Rodríguez Llopis, Miguel. El señorío de Villena en el siglo XIV (1ª edición). Albacete: Instituto de Estudios Albacetenses, 1998.
Rodrigues Oliveira, Ana. Rainhas medievais de Portugal. Dezassete mulheres, duas dinastias, quatro séculos de História (in Portuguese). Lisbon: A esfera dos livros, 2010.