Константин Доброджану-Ґеря

Константин Доброджану-Ґеря Constantin Dobrogeanu-Gherea
Народження:	21 травня 1855 Катеринослав, нині Дніпропетровськ, Україна
Смерть:	7 травня 1920 Бухарест
Країна:	Румунія[1]
Релігія:	православ'я[2] і юдаїзм
Освіта:	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Партія:	Romanian Social Democratic Partyd
Батько:	Александру Доброджану-Ґеря
Діти:	Alexandru Dobrogeanu-Gheread і Ionel Gheread
Медіафайли у Вікісховищі

Константин Доброджану-Ґеря (рум. Constantin Dobrogeanu-Gherea, справжнє ім'я — Соломон Кац, *21 травня 1855, Катеринослав, нині Дніпропетровськ, Україна — †7 травня 1920, Бухарест) — румунський соціолог, автор робіт з естетики, літературний критик. Один із засновників Соціал-демократичної партії робітників Румунії. Батько Александру Доброджану-Ґеря. Перший перекладач творів Тараса Шевченка румунською мовою.

Соломон Кац народився у селищі Словʼянка (тепер у місті Дніпро) в українській юдейській родині. Навчався в Харківському університеті, де включився в політичну діяльність. Переслідуваний, переселився до Румунії, в Ясси (1875). Під час російсько-турецької війни (1877-78) схоплений російською поліцією і засланий в Мезень. У 1879 втік із заслання, повернувся до Румунії, де прийняв християнство і жив під прізвищем Доброджану. Займався підприємницькою діяльністю в Плоєшті. Зустрічався з Троцьким і Раковським.

Як соціолог займався аграрними питаннями. Його головна соціологічна праця — «Нове рабство: економіко-соціологічні дослідження нашої аграрної проблеми» (1910). Зближуючись з марксизмом, розвивав ідеї народництва. В естетиці та літературній критиці був близький до Титу Майореску, разом з тим закликав бути уважним до соціальних аспектів мистецтва. Популяризував творчість українського поета Тараса Шевченка, він був зачинателем румунської наукової літературно-критичної Шевченкіани ^[3].

• Ґала Ґалактіон

• 
  Лев Троцький, Християн Раковський і Константин Доброджану-Ґеря (1913)
• 
  Domnul Gherea gătește bine, în Revista Pagini literare

• Felix Aderca, C. Dobrogeanu-Gherea: viața și opera, București, Casa Școalelor, 1947
• George Ivașcu, Dobrogeanu-Gherea, București, Ed. Albatros, 1972
• Zigu Ornea, Opera lui C. Dobrogeanu-Gherea, București, Ed. Cartea Românească, 1983
• Marcel Crihană, Opera lui C. Dobrogeanu-Gherea, București, Ed. Perpessicius, 2003
• Constantin Schifirneț, Formele fără fond, un brand românesc (Formele fără fond în opera lui C.D. Gherea), Comunicare.ro, 2007
• Gh. Al. Cazan, Istoria filosofiei românești, EDP, 1984, p 161—172

• А. Ковач. Доброджяну-Геря и русская литература, «Научные доклады высшей школы. Филологические науки», 1960, № 1
• Историография нового времени стран Европы и Америки, М., 1967, гл. 12
• Дж. Ивашку. К. Доброджяну-Геря, «Румынская литература», 1968, № 3
• S. Fărcăşanu. Dobrogeanu-Gherea reprezentant de frunte al criticii materialiste şi progresiste romîneşti, Buc., 1955
• Leon Trotsky, Political Profiles, Dobrogeanu-Gherea
• Salata de icre a lui Dobrogeanu-Gherea [Архівовано 26 березня 2012 у Wayback Machine.], 24 martie 2012, Rodica Mandache, Jurnalul Național
• LUMEA ROMANEASCA LA 1900/ Un restaurant al gloriilor de altadata: «La Gherea» [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.], 16 februarie 2010, Ion Bulei, Ziarul de Duminică