Концерт для віолончелі з оркестром № 2 (Шостакович)
Концерт для віолончелі з оркестром № 2, опус 126, написаний Дмитром Шостаковичем навесні 1966 року в Криму. Як і Перший концерт, він писався для Мстислава Ростроповича, який виконав його вперше у Москві під орудою Євгена Свєтланова 25 вересня 1966 на концерті до 60-річного ювілею композитора. Інколи концерт позначається як «соль мажор», проте в партитурі не містить відповідних знаків біля ключа. Разом з 11-м Струнним квартетом і циклом із 7 романсів на тексти Олександр Блока, Другий концерт відкриває останній період творчості Д. Шостаковича. Історія створенняЯк і Четверта симфонія, а також 9-й Струнний квартет, написані раніше, а також 15-а Симфонія, написана пізніше, Концерт має складну історію створення. Початок Largo, наприклад, початково задумувався як початок нової симфонії. Пізніше Шостакович відкинув цю ідею, але переробив музичний матеріал до нинішнього вигляду. Фінал концерту, за свідченням М. Ростроповича, також початково мав інший вигляд, але врешті був визнаний автором слабким і переписаний, крім того автор дозволив Ростроповичу внести деякі зміни до каденції Концерту. Мстислав Ростропович залишив такі спогади щодо співпраці з автором:
ПартитураОркестрова партитура, окрім сольної партії віолончелі, включає флейту-піколо, одну флейту, 2 гобої, 2 кларнети (обидва змінюються in B i in A), 2 фаготи, контрафагот (змінюється 3-м фаготом), 2 валторни, литаври, бич-хлопавка, дерев'яна коробочка, том-том, бубон, малий та великий барабани, ксилофон, 2 арфи (завжди грають в унісон), і групу струнних. Концерт триває 35 хвилин і складається з трьох частин:
Дискографія
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia