Кончевський Аркадій Карлович

Кончевський Аркадій Карлович
рос. Аркадий Карлович Кончевский Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Аркадий Карлович Кончевский Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 липня 1883(1883-07-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тираспольський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1969 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьагроном, співак, музикознавець, етнограф, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського і НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіУмберто Мазетті Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанропера Редагувати інформацію у Вікіданих

Аркадій Карлович Кончевський (22 липня 1883, Тираспольський повіт, Херсонська губернія — 1969) — російський і радянський співак, ліричний баритон, письменник, музикознавець, етнограф і педагог.

Життєпис

Народився 22 липня 1883 року в сім'ї службовця в Тираспольському повіті Херсонської губернії. Закінчив Київський політехнічний інститут, отримавши диплом агронома[1].

Співу навчався у Московській консерваторії у класі Умберто Мазетті. Займався також на курсах у Миколи Званцева. Вокальні партії: Веденеційський гість, Грязний, Мізгір («Снігуронька»), Онєгін, Єлецький; Фігаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Валентин, Жермон, Ріголетто, Тоніо[2].

Після з 1917 року першим почав систематично збирати, записувати та досліджувати у Криму матеріал з пісенної народної творчості кримських татар, караїмів, кримчаків та інших народів Криму. У 1923 році на студії Держпроспостач НКП в Москві записав платівку № 1025 з турецькими, татарськими та єврейськими піснями у власному виконанні[3]. 1925 року Музичний сектор Держвидаву випустив збірки Кончевського: «Пісні Криму» та «Пісні Сходу», що вийшли як праці Державного інституту музичних наук, де Кончевський працював науковим співробітником. Аркадій Кончевський якось справедливо зауважив, що народних співаків Криму, зберігачів і носіїв старої пісні, народних музикантів [вже до 1920 років] залишилося вкрай мало: «Помруть вони і понесуть із собою назавжди й залишки матеріалів з народної творчості, які слугували б цінним внеском у загальносвітову культуру». Робота А. Кончевського, на тему «Історія Криму за його піснями», була премійована науковим відділом Головнауки[1][4].

Після переїзду з Москви з квітня 1931 по серпень 1935 працював доцентом Державного педагогічного інституту у Фергані. За перетворення собору у Фергані на краєзнавчий музей у 1933 році Кончевський був нагороджений почесною грамотою від Союзу безбожників[1][5].

З вересня 1935 по липень 1937 року Кончевський працював педагогом співу та завідувачем навчальної частини Музичного технікуму в Ашхабаді, Туркменська РСР. За педагогічну роботу з учнями-туркменами Кончевський 1936 року отримав почесну грамоту. З вересня 1937 по липень 1938 року Кончевський працював педагогом співу та завідувачем навчальної частини Музичного училища в Ленінабаді, Таджицька РСР. З серпня 1938 по серпень 1944 року Кончевський був педагогом співу та завідувачем вокального відділення Музичного училища в Саратові[5].

У 1939 році Кончевський вступив до Спілки художників. У Саратовському державному художньому музеї представлено його картину «Дворик сліпих у Коканді»[5].

Помер 1969 року.

Бібліографія

  • Кончевский А. К. Приключения крымского следопыта // Всемирный следопыт. — М., 1927. — № 4 (11 серпня).
  • Сборник «Песни Крыма» — М., 1923.
  • Сборник «Песни Востока» — М., 1923.
  • Кончевский А. К.  — Журнал Мир приключений, № 11-12. — М., 1928.
  • Кончевский, Аркадий Карлович, обложка Н. Боров, Г. Замский.  — М., Л. : Физкультура и спорт, 1930. — 91 с. — (Библиотека пролетарского туриста)
  • Кончевский А. К. Письма Беляеву В. М. // РНММ. Ф340. № 5170–5171.
  • Кончевский А. Канатоходец / Рис. А. Даран // Тридцать дней. 1935. № 8. С. 64–67.
  • Кончевский А. К. Подготовка национальных кадров певцов в Средней Азии // Материалы Всесоюзной конференции по вокальному образованию (25 янв. — 3 фев. 1940 г.). М.-Л.: Музгиз, 1941. С. 116—119.
  • Кончевский А. К. Биография // РНММ. Ф450. № 3568.
  • Пословицы, сказки народов Средней Азии, записанные А. К. Кончевским // РНММ. Ф371. № 1.
  • Доклад о «Подготовке национальных кадров певцов в Средней Азии» на Всесоюзной конференции по вокальному образованию в Москве, 1940 г.
  • Кончевский А. Прошлое и настоящее в песнях Крыма / А. Кончевский // Забвению не подлежит. Из истории крымскотатарской государственности и Крыма: научно-популярные очерки. — Казань: Татарское кн. изд., 1992. — 255 с.

Примітки

  1. а б в Непомнящий А. А. Музыкально-этнографические полевые исследования в Крыму (20-е гг. XX века) // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. — 2019. — Т. XXIV (11 серпня). — С. 539-551. Архівовано з джерела 12 лютого 2023.
  2. Кончевский, Аркадий Карлович // Большая биографическая энциклопедия. — 2009.
  3. Ексик минарет, лирическая татарская. 1923. Архів оригіналу за 12 лютого 2023. Процитовано 12 лютого 2023.
  4. Предисловие редакции к рассказу А. Кончевского Приключения крымского следопыта // Всемирный следопыт. — М., 1927. — № 4 (11 серпня).
  5. а б в Лобков А. Е. ЭТНОГРАФИЧЕСКАЯ И ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ А. К. КОНЧЕВСКОГО В 20–30-Е ГОДЫ XX ВЕКА // Ломоносовские чтения: Материалы ежегодной научной конференции МГУ (22-24 апреля 2020 года, г. Севастополь) Под ред. О. А. Шпырко. – Эл. изд. - : Филиал МГУ в г. Севастополе. — Севастополь, 2020. — 11 серпня. Архівовано з джерела 12 лютого 2023.

Література

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya