Конятин (Корюківський район)

село Конятин
Герб	Прапор
	Успенська церкваУспенська церква
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Корюківський район
Тер. громада	Сосницька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA74020070170048756
Основні дані
Засноване	до 1871
Населення	▼825 осіб
Площа	2,16 км²
Густота населення	381,94 осіб/км²
Поштовий індекс	16140
Телефонний код	+380 4655
Географічні дані
Географічні координати	51°35′39″ пн. ш. 32°47′7″ сх. д. / 51.59417° пн. ш. 32.78528° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	118 м
Водойми	Десна
Місцева влада
Адреса ради	16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15
Карта
	Конятин
	Конятин
Мапа
	Конятин у Вікісховищі

Коня́тин — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становило 825 осіб у 2001 році^[1]. До 2020 орган місцевого самоврядування — Конятинська сільська рада.

Географія

Село розташоване на правому березі р. Десна за 25 км від районного центру — селища Сосниці. Найближче село, Гута, знаходиться за 8 км на схід. З заходу розташоване с. Змітнів. Село оточене заплавними лугами, на яких трапляються озера і стариці, зокрема оз. Валуї і оз. Конятин. На південний схід від села розташований ландшафтний заказник — Спаський-І.

Символіка

На гербі зображений кінь на пагорбі, що означає назву села (герб є промовистим). Сонце в старослов'янському стилі символізує що назва пагорба, яка дала назву селу існує ще з княжих часів. Синій колір - річка Десна з її розливами.

Мікротопонімія

Окремі частини села (кутки) носять назви: Дергунівка, Залізнівка, Шарівка, Саливонівка, Царина, Жабокриківка, хутір Липки. Зі сходу суло межує з Худинським, а з Заходу — Шарівським болотами. Більшість мікротопонімів описують околиці села: Казовщина, Вовковня, Під Селищем, Лиса Гора, а також урочища над Десною: Вовчий Шилег, Проломище, Прилози, Оболонські Гривки.

Історія

Назва села походить від назви високого горба над р. Десною на якому випасалися коні с. Змітнева. Співзвучність назв Неятин (давньоруська назва сусіднього Змітнева) - Конятин показує, що топонім виник у княжі часи. Розташоване село на 4 пагорбах. Залозний бугор названо за іменем поселенця- рибалки.

Село відоме за польських часів. Польська мапа, на якій зазначено село Конятіно (Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej «Ziemie Ruskie» Rzeczypospolitej^[2]) повстала зна рубежі XVI-XVII-го віків.

Поблизу села, в ур. Під Селищем виявлено 2 поселення І тис. до н. е. і періоду Київської Русі (VIII—XIII ст.).

За переписом 1666 р. у селах Конятині і Лави було 84 дворів платників податку, церква. За реєстром 1732 р. у селі була церква, школа, шпиталь. У 1781 р.- козацьке село з церквою і 114 хат. 1810 р.- 356 ревізьких (чоловічих) душ. У 1885 р.-248 дворів 1639 жителів церква школа 3 постоялки 3 лавки. 1924 р.- 346 дворів і 1802 жителі , х. Білі Береги- 4 двори і 20 жителів, х. Вільне- 88 дворів і 495 жителів, радгосп Іллінський- 8 дворів і 41 житель.

У селі не було панів, але землю за радянської влади почали ділити. Довели селян до взаємної ворожнечі. У 1932 р. із 334 господарств села було ліквідовано і продано 114 господарств. Майже третину села було люто розкуркулено. Під час війни розкуркулені селяни повернулися в село і хотіли спалити за списком 75 колгоспних активістів. Так у мирному селі були посіяні владою зерна ненависті. 1973 р.- 454 двори і 1310 жителів. У селі проживає 825 жителів (2001р.) . 2014р.-577 жителів.

Нижня слобідка регулярно затоплюється весняними деснянськими повенями. Біля села співуче джерело цілющої води.

Микола Гнип- генерал- майор української армії.

Кутки - Конятин, Слобідка Верхня ,Слобідка Нижня, Худиня ( назва міста в Словенії, звідки прийшли сіверяни); урочища –Улука, Мураво, Ляхове, Жерло, Худиня, Залози (рибні лови), Земля Нова.

Входило до складу Сосницького полку.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області^[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	812	98.42%
російська	12	1.46%
білоруська	1	0.12%
Усього	825	100%

Економіка

СТОВ «Надія». Обробляє 685 га, на яких вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник. В господарстві також займаються м’ясним скотарством. На сьогодні господарство має 445 голів ВРХ, займаються продажем биків на експорт.^[6]^[7]

Культові об'єкти

У селі у 1871 році була побудована дерев'яна Успенська церква, яку після революції знищили комуністи. В 1990 році на іншому місці збудовано нову церкву. Парафія належить до Чернігівсько-Новгород-Сіверської єпархії УПЦ (МП). Престольне свято (храм) відзначається на Успіння, 28 серпня.
В ур. Під Селищем освячено криницю.