У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Копаєв.
Мико́ла Анто́нович Копа́єв (рос. Николай Антонович Копаев; 11 січня 1914, Воронеж — 11 жовтня 1978, Чернівці) — радянський шахіст і шаховий композитор, майстер спорту СРСР (1940), шаховий теоретик.
Дослідження шахів
Автор теоретичних досліджень у дебютах (іспанській та шотландській партіях) і ендшпілі. Склав низку етюдів, що мають значення для теорії ендшпіля. Особливо цінні його аналізи в області ладейних закінчень[1][2]. Гросмейстер Адріан Михальчишин ставить їх в один ряд з аналізами Миколи Григор'єва та Андре Шерона. Копаєв написав том, присвячений ладейному ендшпілю, для першої редакції багатотомника «Шахові закінчення». За словами Юрія Авербаха, нове видання книги також в основному базується на аналізах Копаєва[2]. Копаєв — автор фінальної редакції відомих аналізів Олексія Троїцького (ендшпіль «два коні проти пішака»).
З 1967 року припинив співпрацю з шаховими виданнями.
Турнірні результати
Результати виступів у чемпіонатах України
Микола Копаєв зіграв у 8 фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши при цьому 78 очок зі 133 можливих.
Інші турніри
Рік
|
Місто
|
Турнір
|
+
|
−
|
=
|
Результат
|
Місце
|
1937
|
Воронеж
|
Першість Воронежа
|
|
|
|
|
|
|
Ростов-на-Дону
|
Всесоюзний турнір I категорії (група II)
|
7
|
5
|
2
|
8 з 14
|
4—5
|
1938
|
Ленінград
|
Першість ВЦРПС
|
10
|
6
|
5
|
12½ з 21
|
4—7
|
|
Київ
|
Півфінал 11-го чемпіонату СРСР
|
4
|
8
|
5
|
6½ з 17
|
15—17
|
1939
|
Ростов-на-Дону
|
Всесоюзний турнір кандидатів у майстри спорту (група № 2)
|
3
|
5
|
5
|
5½ з 13
|
10—11
|
1941
|
Ростов-на-Дону
|
Півфінал 13-го чемпіонату СРСР
|
3
|
0
|
1
|
3½ з 4[3]
|
[4]
|
1944
|
Баку
|
Півфінал 13-го чемпіонату СРСР
|
|
|
|
|
|
1945
|
Київ
|
Півфінал 14-го чемпіонату СРСР
|
3
|
6
|
5
|
5½ з 14
|
9—10[5]
|
|
Ленінград
|
Півфінал 15-го чемпіонату СРСР
|
7
|
5
|
6
|
10 з 18
|
5—6
|
1947
|
Ленінград
|
Командна першість ВЦРПС
|
|
|
|
|
|
1949
|
Вільнюс
|
Півфінал 17-го чемпіонату СРСР
|
4
|
6
|
7
|
7½ з 17
|
12—13
|
1950
|
Київ
|
Півфінал 18-го чемпіонату СРСР
|
|
|
|
|
|
1951
|
Львів
|
Півфінал 19-го чемпіонату СРСР
|
3
|
10
|
6
|
6 з 19
|
19—20[6]
|
1952
|
Мінськ
|
Півфінал 20-го чемпіонату СРСР
|
|
|
|
|
|
1954
|
Рига
|
Командний чемпіонат СРСР
|
5
|
4
|
1
|
5½ з 10
|
|
Змагання (листування)
|
1948—1951
|
1-й чемпіонат СРСР
|
8
|
1
|
6
|
11 з 15
|
2—4[7]
|
Нагороди
- Срібний призер 1-го чемпіонату СРСР із листування (1948—1951)
- Чемпіон Української РСР із композиції в розділі етюдів
- Дворазовий бронзовий призер чемпіонатів Української РСР (1944 і 1950)
Примітки
- ↑ Левенфиш Г. Я., Смыслов В. В. Теория ладейных окончаний. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ФиС, 1986. — С. 93.
- ↑ а б Шахматные окончания. Ладейные / Под ред. Ю. Л. Авербаха. — 2-е изд., доп. — М.: ФиС, 1984. — 352 с.
- ↑ Ще одна партія (із Суреном Абрамяном) не дограна.
- ↑ Турнір перервано у зв'язку з початком війни.
- ↑ Переміг В'ячеслав Рагозін.
- ↑ Переміг Юрій Сахаров.
- ↑ Переміг Олександр Константинопольський.