Копенгаген-Центральний

	Копенгаген-Центральний
Транспортна мережа	S-tog
Названо на честь	Копенгаген
Країна	Данія
Адміністративна одиниця	Копенгаген
Розташовано на вулиці	Reventlowsgaded
Місце розташування	Vesterbrod
Висота над рівнем моря	3 м
Власник	Danske Statsbaner
Документ започаткування	Q127508688?
На заміну	Q127608834?
Оператор	Danske Statsbaner і SJ AB
Архітектор	Heinrich Wenckd
Архітектурний стиль	архітектура модерну
Дата офіційного відкриття	1 грудня 1911
Сусідня станція	Ørestad Stationd, Dybbølsbro stationd, Vesterport Stationd, Valby stationd, Nørreport Stationd, Copenhagen South Stationd, Dybbølsbro stationd, Vesterport Stationd, Dybbølsbro stationd, Vesterport Stationd, Аеропорт Копенгаген-Каструп (станція) і Odense stationd
Обслуговується маршрутом	A[d], B[d], S-tog Bxd, C[d], E[d], H[d], Q12342040?, Регіональний поїзд, Інтерсіті, InterCityLynd і SJ X2000
Залізнична лінія	Copenhagen–Korsør Lined, Boulevard Lined, Ересундсбанан, Coast Lined, Køge Bugt Lined, Nordbanend і Høje Taastrup Lined
Тарифна зона	Copenhagen metro fare zone 2d
Обладнаний	tourism officed
Статус спадщини	пам'ятка історичної спадщини Даніїd
Поштовий індекс	1651
Станція пересадки	Københavns Hovedbanegårdd
Стан використання	використовується[d]
Код залізничної станції	Kh
	Копенгаген-Центральний у Вікісховищі

55°40′22″ пн. ш. 12°33′52″ сх. д. / 55.672778° пн. ш. 12.564444° сх. д. / 55.672778; 12.564444

Копенгаген-Центральний (дан. Københavns Hovedbanegård) — головна залізнична станція Копенгагена, Данія, і найбільша залізнична станція Данії. З пасажирообігом понад 100 000 осіб/добу це друга за завантаженістю станція в Данії після станції Неррепорт^[en]. ^[3] Розташована у центрі Копенгагена, між районами Індр-Бю^[en] та Вестербро^[en] з входами з Бернсторфсгаде (Парк Тіволі), Банегордспладсена, Ревентловсгаде і доступом до платформ з Тітгенсгаде.

Станція Копенгаген-Центральний є центром залізничної мережі Danske Statsbaner, що обслуговує Данію та міжнародні напрямки. ^[4] Зі станції курсують міжнародні поїзди до Швеції та Німеччини, міжміські та експрес-поїзди по всій Данії, регулярні та часті регіональні поїзди до/з Зеландії та південної Швеції (також відомі як Øresundståg), приміське сполучення Копенгагенським S-Bahn — мережа поїздів у районі Великого Копенгагена, а також пересадки на лінії М3 та М4^[en] мережі Копенгагенського метро.

Перший вокзал у Копенгагені відкрито в 1847 році. Сучасну будівлю вокзалу відкрито в 1911 році і є роботою архітектора Генріха Венка^[en]. Станція має 7 платформ і 13 колій. Вокзал містить багато невеликих крамниць, ресторанів, кав'ярень та закладів швидкого харчування.

Архітектура

Станцію спроектував данський архітектор Генріх Венк, який був головним архітектором Данських державних залізниць в 1894 — 1921 рр. Станція спроектована у національному романтичному стилі, скандинавському архітектурному стилі, який був частиною національного романтичного руху наприкінці XIX та початку XX століть і який часто вважають формою модерну.

Визначними матеріалами є цегла, шифер і граніт, а також додано безліч декоративних деталей. Натхненний залізничною станцією Герхольдта, Венк також використав дерев'яну аркову конструкцію як у двох залах відправлення та прибуття, так і в 6 арках над платформами. Ймовірно, це був стилістичний вибір, оскільки Венк рідко використовував чавун. Проте весь фундамент залізничної станції, підвал і платформа, які підтримують вокзал вокзалу, залізобетонні.

Будівля Венка — Гезамткунстверк, де архітектор спроектував усі деталі — борнгольмську плитку, лави, великі люстри, з яких спочатку висіли 12 штук (2 встановлені в холі, 2 інші знаходяться на станції Естерпорт), кіоски, ковані вивіски з акуратними написами, дверні ручки та латунні вивіски з логотипом DSB та вітражі з міськими гербами міст Данії.

Йенс Лунд був відповідальним за 10 фігур з пісковику на головному фасаді, що представляють народні мотиви в національних костюмах (1910).

Опис

Станція має 7 платформ і 13 колій. На станції дві платформи з чотирма коліями (колії 9–12), що використовують тільки потяги S-bahn. Оскільки в Данії використовується правосторонній рух, колії 1–4 в основному використовуються для руху на північ, колії 5–8 — на південь, а колії 3–6 використовують потяги, що змінюють напрямок на станції.

Операції

Попередня станція		Наступна станція
Аеропорт Копенгаген-Каструп Кінцева	Danske Statsbaner Копенгаген — Ольборг	Оденсе до Аеропорт Ольборг
	Danske Statsbaner Копенгаген — Гернінг — Струер	Оденсе до Струер
	Danske Statsbaner Копенгаген — Сендерборг	Оденсе до Сендерборг
	Danske Statsbaner Копенгаген — Оденсе — Гамбург	Рінгстед до Гамбург-Головний
Неррепорт до Естерпорт	Danske Statsbaner Копенгаген — Есб'єрг	Валбю до Есб'єрг
Неррепорт до Гельсінгер	Danske Statsbaner Kystbanen, Øresundståg	Ерестад до Мальме-Центральне
Неррепорт до Гельсінгер	Danske Statsbaner Гельсінгер — Роскілле	Валбю до Роскілле
Неррепорт або Аеропорт до Естерпорт або Аеропорт	Danske Statsbaner Копенгаген — Роскілле	Валбю до Роскілле
Неррепорт або Аеропорт до Естерпорт або Аеропорт	Danske Statsbaner Копенгаген — Оденсе	Валбю до Оденсе
Аеропорт до Стокгольм-Центральний	SJ AB Södra stambanan	Кінцева

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg
↑ https://www.dsb.dk/kundeservice/stationer/kobenhavn-h/
↑ København H (дан.). DSB. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 3 травня 2021.
↑ Travelling in Denmark. DSB. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 25 листопада 2013.

Бібліографія

Flindt Larsen, Morten (1994). Vi mødes under Uret... Glimt af livet på Københavns Hovedbanegård gennem tiden [We meet under the Clock ... Glimpses of life at Copenhagen Central Station through time] (дан.). Copenhagen: Bane Bøger. ISBN 87-88632-51-2.
Moe, Steffen; Birch, Søren; Olsen, Cyril; Grontmij; Public Arkitekter (2011). Historien om et succesfuldt renoveringsprojekt : Københavns Hovedbanegård projekt Kh 08 (дан.). Copenhagen: Grontmij; Public Arkitekter. ISBN 9788798935049.
Poulsen, John (1997). Byens Baner: Jernbanen i København gennem 150 år (дан.). Roskilde: Bane Bøger. ISBN 87-88632-67-9.
Poulsen, John (1986). Københavns banegårde: København H. 1. december 1911-1986 (дан.). Roskilde: Bane Bøger. ISBN 87-88632-14-8.
Poulsen, John; Christensen, Jens Ole; Thomassen, Peer; Zeeberg, Nils Kristian (1984). Københavns S-bane 1934-1984 (дан.). Roskilde: Bane Bøger. ISBN 87-88632-01-6.
Poulsen, John; Larsen, Morten Flindt (2009). S-banen 1934-2009 (дан.). Roskilde: Bane Bøger. ISBN 978-87-91434-20-4.
Raabyemagle, Hanne; Vitus Nielsen, Poul (1991). Fredningsværdier i dansk jernbanearkitektur. Fabrik og Bolig (дан.). 2.
Vibæk, Jens (1989). Debatten om Københavns 3. hovedbanegård 1864-1911. Historiske Meddelelser om København (дан.). Copenhagen: Copenhagen Municipality. ISBN 87-89457-00-5.