Кордицепс

?Кордицепс
	; Cordyceps militaris (кордицепс військовий)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Гриби (Fungi);
Підцарство:	Вищі гриби (Dikarya);
Відділ:	Аскомікотові гриби (Ascomycota);
Підвідділ:	Pezizomycotina;
Клас:	Сордаріоміцети (Sordariomycetes);
Підклас:	Hypocreomycetidae;
Порядок:	Гіпокреальні (Hypocreales);
Родина:	Cordycipitaceae;
Рід:	Кордицепс (Cordyceps); Fr.
Типовий вид
	Cordyceps militaris; (L.) Fr., 1818
Види
	див. Список видів роду кордицепс
Синоніми
	* Sphaeria Hypoxylum ; Corynesphaera ; Mitrasphaera ; Cordylia ; Campylothecium ; Akrophyton ; Polistophthora ; Racemella ; Torrubia ; Tettigorhyza ; Phytocordyceps ;
Посилання
Вікісховище:	Cordyceps
EOL:	16523
NCBI:	45234
MB:	1240
IF:	1240

Кордицепс (лат. Cordyceps) — рід грибів родини Cordycipitaceae^[en]. Раніше належав до родини клавіціпітаєві (англ. Clavicipitaceae). Назва вперше опублікована у 1833 році^[12].

Опис

Кордицепс військовий лат. *Cordyceps militaris*

Гриби з роду кордицепс паразитують на інших грибах, комахах або їх личинках.

Строма м'ясиста, пурпурова, оранжева, жовта, сіра, складається з циліндричної ніжки і округлої, цилідричної, булавоподібної, еліпсоподібної, або веретеноподібної головки. Розвивається на муміфікованих комахах або грибах. Перитеції занурені, еліпсоподібні, згодом бувають майже поверхневими, мають верхівку, що виступає, з отвором. Аски циліндричні або вузькоциліндричні. Спори нитчасті або вузькоциліндричні.

Види

База даних Species Fungorum станом на 28 жовтня 2019 року налічує 181 вид роду Cordyceps^[13] (докладніше див. Список видів роду кордицепс).

За «Визначником грибів України» 1979 року — в Україні 4 види:

Cordyceps militaris (L.) Fr. (1818) — кордицепс військовий^[14].
Cordyceps clavulata (Schwein.) Ellis & Everh. (1892) — кордицепс булавоподібний, наразі віднесений до роду Ophiocordyceps (Ophiocordyceps clavulata).
Cordyceps ophioglossoides (J.F. Gmel.) Link (1818) — кордицепс офіоглосовий, наразі віднесений до роду Tolypocladium (Tolypocladium ophioglossoides).
Cordyceps capitata (Holmsk.) Fr. (1818) — кордицепс головчастий, наразі віднесений до роду Tolypocladium (Tolypocladium capitatum).

Анаморфна форма цього роду виділена у окремі роди, такі як Beauveria, Isaria, Lecanicillium, що належать також до ентомопатогенних грибів і використовується для виготовлення інсектицидів^[15]^[16].

Використання

Кордицепс застосовується у традиційній китайській медицині понад 2000 років^[17]. Плодове тіло гриба містить азотовмісну сполуку кордицепін, кордицепову кислоту (ізомер хінної кислоти), полісахариди (3–8 %), манітол, нуклеотиди (аденозин, гуанозин, уродин), ергостероли, пептиди, які містять α-аміноізобутирову кислоту, глікопротеїни, жирні кислоти.

Стверджується, що кордицепс має протипухлинну і імуностимулювальну активність, а біологічно активні речовини з нього стимулюють енергетичний метаболізм клітин печінки, зокрема клітин Купфера, інгібують агрегацію тромбоцитів. Екстракти з кордицепса запобігають порушенням пам'яті, які пов'язані з хворобою Альцгеймера^[18].

У популярній культурі

Кордицепс є основним елементом сюжету у серії відеоігор «The Last of Us», вперше випущеній у 2013 році, та її адаптації у вигляді телевізійного серіалу у 2023 року^[19]^[20].

Галерея

Кордицепс починає своє плодоношення від оси
Кордицепс військовий (лат. Cordyceps militaris)
Кордицепс, що виріс з личинки
Tolypocladium ophioglossoides

Див. також

Лінчжи

Примітки

↑ subdivF. Cordyceps Fr., Systema Mycologicum 1: LII (1821)
↑ Juss., Gen.: 6 (1789)
↑ ^а ^б Dumort., Commentationes botanicae: 92 (1822)
↑ Fr.: 331 (1823)
↑ Ces., Klotzschii herbarium vivum mycologicum sistens fungorum per totam Germaniam crescentium collectionem perfectam. Editio prima. Centuria XI: no. 1033 (1846)
↑ Lebert, Z. Wiss. Zool., (Leipzig): 449 (1858)
↑ Lebert, Z. Wiss. Zool., (Leipzig): 452 (1858)
↑ Ces., Commentario della Società Crittogamologica Italiana 1 (2): 65 (1861)
↑ Lév., Commentario della Società Crittogamologica Italiana 1 (4): 192 (1863)
↑ G. Bertol., Memoria della Reale Accademia delle Scienzia dell' Istituto di Bologna 5: 574 (1875)
↑ C.H. Su & H.H. Wang, Mycotaxon 26: 338 (1986)
↑ Cordyceps. www.mycobank.org. Процитовано 1 травня 2019.
↑ Список видів роду Cordyceps. Species Fungorum. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28.10.2019.
↑ Фокшей, С. І. (2017). Знахідка Cordyceps militaris (Cordycipitaceae) в Національному природному парку "Гуцульщина" (укр.). doi:10.15407/ukrbotj74.03.284. ISSN 0372-4123. Процитовано 17 березня 2023.
↑ Ban, Sayaka; Azuma, Yuta; Sato, Hiroki; Suzuki, Ken-ichiro; Nakagiri, Akira (2015). Isaria takamizusanensis is the anamorph of Cordyceps ryogamimontana, warranting a new combination, Purpureocillium takamizusanense comb. nov. International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology,. Т. 65, № Pt_8. с. 2459—2465. doi:10.1099/ijs.0.000284. ISSN 1466-5026. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 7 серпня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
↑ Rehner, Stephen A.; Minnis, Andrew M.; Sung, Gi-Ho; Luangsa-ard, J. Jennifer; Devotto, Luis; Humber, Richard A. (1 вересня 2011). Phylogeny and systematics of the anamorphic, entomopathogenic genus Beauveria. Mycologia. Т. 103, № 5. с. 1055—1073. doi:10.3852/10-302. ISSN 0027-5514. PMID 21482632. Процитовано 7 серпня 2020.
↑ Chinese Medicine Specimen Database. libproject.hkbu.edu.hk. Процитовано 17 березня 2023.
↑ Бурда Н. Є. Кордицепс. Фармацевтична енциклопедія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28.10.2019.
↑ The Last of Us став другим найпопулярнішим серіалом в історії HBO за останні 10 років. 24 Канал (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
↑ The Fungus that Reduced Humanity to The Last of Us. Scientific American Blog Network (англ.). Процитовано 17 березня 2023.

Джерела

Link, H.F. 1833. Handbuch zur Erkennung der nutzbarsten und am häufigsten vorkommenden Gewächse. :1-536 — P.346
М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — С. 330-331.