Корисливо-насильницькі злочини

Корисливо-насильницькі злочини — суспільно небезпечні дії (передбачені кримінальним законом), яким характерна корислива мотивація і насильницький спосіб вчинення.

Серед корисливих і насильницьких злочинів корисливо-насильницькі становлять найнебезпеч­нішу групу посягань. Їх підвищена суспільна небезпечність полягає в тому, що вони водночас посягають на кілька об'єктів кримінально-правової охорони — на власність і особу (здо­ров'я, особисту свободу, гідність, життя). Посягання на особу при вчиненні таких злочинів є засобом досягнення корисливої мети для заволодіння майном, правом на нього, примушування до вчинення інших дій майнового характеру.^[1][2]

Насильство, яке застосовується при вчиненні таких злочинів, може бути

• фізичним
  • (завдання тілесних ушкоджень різного ступеня важкості,
  • позбавлення чи обмеження волі,
  • позбавлення життя)
• або психічним
  • (по­гроза фізичним насильством,
  • пошко­дженням або знищенням майна,
  • розголошення відомостей, які ганьблять потерпілого чи його близь­ких).

У більшості випадків насильство — конструктивна ознака корисливо-насильницьких злочинів, в окремих випадках його застосування — кваліфікуюча ознака злочину, основний склад якого не є корисливо-насильницьким (наприклад, грабіж). Для одних властиве застосування лише певного виду насильства (для грабежу — насильства, що не є небезпечним для життя чи здо­ров'я потерпілого; для розбою — насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазна­ла нападу), для інших — характерне застосування кількох видів насильства (вчинення вимагання може бути поєднане як із насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я, так і з насильством, небезпечним для жит­тя і здоров'я).^[1][2]

До корисливо-насильницьких злочинів належать: насильницький грабіж (ст. 186 ККУ), роз­бій (ст. 187), вимагання (ст. 189), умисне вбивство з корисливих мотивів (ст. 115), бандитизм (ст. 257), учинений з метою заволодіння майном. З певною мірою умов­ності до таких злочинів можна зарахувати й інші умисні насильницькі злочини, що мають корисливу мотива­цію, наприклад, незаконне заволодін­ня транспортним засобом^[en] (ст. 289). Найнебезпечнішим корисливо-насильницьким злочином є умисне вбивство з корисливих мотивів.^[1]

Суб'єктивна сторона такого злочину характеризується умисною формою вини у вигляді пря­мого умислу і корисливим мотивом. Суб'єктом цих злочинів можуть бути особи, яким на мо­мент вчинення злочину виповнилося 14 років. Більшість таких злочинів віднесено законом до категорії тяжких та особливо тяжких зло­чинів (ст. 12 ККУ). Насильницькі злочини ка­раються тривалими строками позбавлення волі (до 15 років включно), умисне вбивство з ко­рисливих мотивів — довічним ув'яз­ненням. Як додаткову міру покарання закон передбачає конфіскацію майна. Корисливо-насильницьким злочинам притаманні відносна стабільність і груповий (організований) характер їхнього вчинення.^[1]

• Корислива злочинність — сукупність (передбачених кримінальним законом) суспільно небезпечних діянь, в основі вчинення яких лежить корисливий мотив, тобто аморальне прагнення задовольнити індивідуальну потребу через протиправне заволодіння чужим майном, або шляхом незаконного, за чужий рахунок, вивільнення від майнових обов'язків і скорочення звичайних та необхідних за відповідних обставин особистих витрат^[3][4].

• Мельник М. І. Корисливо-насильницькі злочини // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
• М. І. Мельник. Корисливо-насильницькі злочини // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

• Головкін Б. М. Корислива насильницька злочинність в Україні: феномен, детермінація, запобігання: монографія / Б. М. Головкін; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — Харків: Право, 2011. — 432 с.