До Другої світової більшість населення села становили поляки.[6] Паликорови було етнічно змішаним селом, із 70% польського населення. У 1944 році населення становило близько 1880 людей, близько 360 дворів. Акція в Паликоровах була узгоджена з нападом на сусідній Підкамінь, включно з монастирем у Підкамені, де переховувалася частина мешканців Паликорів під час подій Волинської трагедії.[8][9]
Перебіг подій
Усіх жителів зібрали на лузі біля села. Українських жителів села звільнили[5]. А поляків розстріляли з двох важких кулеметів. Лише кілька десятків поранених вижили[5]. Польські будинки спалили, а польське населення, яке переховувалося, вбили.[10]
За свідченями очевидців, відносини між мешканцями села обох національностей складалися нормально, до участі в антипольській акції не вдалося змобілізувати місцевих українців. Українцям вдалося врятувати деяких поляків, надаючи неправдиві свідчення, переховуючи в себе[11].[5]
↑Паликорови. Львівська область // Історія міст і сіл Української РСР. Інститут історії Академії наук УРСР. Гл. редкол.: П. Т. Тронько та ін. ― К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. ― С. 169.
↑W. Siemaszko, E. Siemaszko, Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939–1945, t. II, Von Borowiecky, Warszawa 2000
↑Джерела свідчень: 1) S. Piotrowska, Byłam świadkiem, „Na Rubieży” 1995, № 12, с. 23–24; 2) F. Niedźwiecki, Byłem świadkiem, „Na Rubieży” 2001, № 54, с. 34; 3) Z. Szlosek, Byłem świadkiem, „Na Rubieży” 2002, № 60, с. 55.
