Користувач:Анатолій 2000/Список прислів'їв та приказок про борщ

Прислів'я та приказки — неоціненна скарбниця народної мудрості. Кожне покоління вносить у цю невичерпну скарбницю нові коштовні діаманти, які збагачують культуру народу. Як витвір народного генія вони супроводжують людство від сивої давнини і до наших днів. Українські приказки та прислів'я створені та засвоєні українським народом, частина фолькльору.

Вони охоплюють всі сфери життя та розвитку людини, в тому числі кулінарію. Етнографами та дослідниками народної творчості зафіксовано сотні прислів'їв та приказок про борщ.

Тут поданий список прислів'їв та приказок у яких згадується борщ (їх в українській мові зафіксовано понад 100). До деяких подані пояснення окремих слів та значення в цілому.

1. Впав у біду, як курка в борщ.
2. З такого горя доведеться в борщі втопитись.
3. Нехай іде дощ, наловимо риби — буде борщ.
4. Кукурудзу посієш до дощу — матимеш сало до борщу.
5. Індик думав та й у борщ попав.
6. Що до чого, а хліб до борщу.
7. Дурниці — вареники й варениці^[1], інша справа — борщ: хоч погано, та до біса.
8. Надіявся циган на пироги та борщу не їв.
9. Багато — два гриби в борщ.
10. Без добавки і борщ не смачний.
11. Борщ — аж жму́ри^[2] встають. (за Грінченком — поганий борщ)
12. Борщ без каші удовець, каша без борщу — вдова.
13. Борщ — усьому голова.
14. Борщ і капуста — хата не пуста.
15. Борщ та каша — мати наша.
16. Борщ з’їжмо, за кашу поцілуймося. (Говорила, жінка, любому чоловікові, даючи пісний борщ)
17. Пісний борщ, хоч голову мий.
18. Дала борщу такого, що аж туман з моря котиться.
19. Борщ — хоч лице зморщ, а очі витріщ.
20. В нас просто: борщ, каша, третя кваша^[3].
21. Двоє рідких, а третій борщ.
22. Де велика рада, там рідкий борщ.
23. Добрий борщик, та малий горщик. (Жартома кажуть після того, як з'їли доброго борщу, але хочуть ще)
24. Із нехочу з’їв три миски борщу.
25. Їв би борщ, та жалко: вчора дома пообідав.
26. Їжте борщ, капусту, бо пироги несуть.
27. Їжте, дітоньки, наварила-м борщику, дала-м псові, а він не хоче їсти.
28. Їжте борщ, добрий борщ, три дні під лавою стояв, поки ся мені дістав.
29. Наварила борщу та й тепер не вихлещу.
30. Наш піддячий^[4] любить борщ гарячий, а як голодний, їсть і холодний.
31. Не велика хиба, що в борщі тільки одна риба.
32. Не давай два гриби до борщу, бо переборщиш.
33. Не карай, боже, нічим, як борщ ні з чим.
34. Про одного гриба борщ буде.
35. Свій борщ хоч не солоний, та ліпший, як чужа юшка.
36. Смачні борщ і каша, але як є шматок м’яса.
37. Сьогодні борщ жонатий[, є до нього каша].
38. Трапляється на віку варить борщ і в глеку.
39. У борщі крупина за крупиною ганяється з дрючиною. (тобто пісний, незасмачений, нізчимний, обезжирений)
40. Хай буде борщ ріденький, аби солоденький.
41. Чого не люблю, того і в борщ не кришу.
42. Що-небудь, аби борщ.
43. Я люблю усякий борщ, аби з м’ясом.
44. Каша наша, батьків борщ.
45. Вари, горщику, борщ, а я з хлопцями погомоню.
46. Добрий горщик, та поганий борщик.
47. У побитім горшку доброго борщу не звариш.
48. Два кухарі — лихий борщ.
49. Який кухар, такий борщ.
50. Добрий кухар і з кропиви борщ зварить.
51. Що до чого, а каша до борщу, хліб до молока, а дівка до козака.
52. Ти у мене, синку, хоч дурний, та великий, бери ж і ти хоч дурну, та велику: хоч поганого борщу наваре, так до біса.
53. Поберімося обоє, піде нам рукою: я піду за борщем, а ти за мукою.
54. Ти, жінко, їж борщ, а я м’ясо: скоріше діло піде.
55. Як нелюба жінка, то чоловікові дома і борщ смердить.
56. Де багато невісток, там дуже борщ солоний.
57. Баба без діда — як борщ без хліба.
58. Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить.
59. Байка байкою, а борщ стигне.
60. Держи язик за зубами — будеш їсти кашу з грибами, їж борщ із грибами, держи язик за зубами.
61. Вона знає, що у вас у борщі кипить.
62. Хвалений борщ надвір виливають.
63. Він любить чужі борщі пробувать.
64. Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м’ясо, а ні, то я буду м’ясо, а ви борщ.
65. Тринди-ринди^[5], з маком борщ.
66. Сип борщ, клади кашу, подай пить.
67. Бий, жінко, ціле яйце в борщ; хай пан знає, як хлоп уживає.
68. За полушку^[6] ні в борщ, ні в юшку.
69. Що до чого, а борщ до хліба.
70. Набрав, як борщу на шило. (Не дістав нічого. Не скористав)
71. Варися, борщ, а я побіжу москаля побачу.
72. Дай голий борщ, а чола не морщ.
73. За ложку борщу, три дні гощу. (Зробив мені малу прислугу, а я мушу зробити велику)
74. На голім борщи годі ціпом товчи. (Тяжко робити на лихій страві, тяжку роботу)
75. Борщ і каша — вся іда наша. (Борщ і каша — основні страви бідного українського селянства)
76. Коли ласувати, так ласувати, бий жінко ціле яйце в борщ. (Жарт бідного)
77. Виглядати як другий гриб в борщі (бути зайвим)
78. Якщо ти гриб, то лізь в борщ.
79. Вигадувати / вигадати таке, що і в борщ не кришать. (Говорити нісенітниці, дурниці)
80. Не давати (не дозволяти) наплювати (плюнути) (собі) в борщ. (Вміти відстоювати, захищати себе)
81. Плювати / плюнути (наплювати) в борщ. (Робити комусь щось неприємне, прикре і т. ін., чинити кривду, ображати)
82. Свищі в борщі. (Хто-небудь дуже бідний)
83. Занюхати ковбасу в борщі.
84. Каша – мати наша, а борщ полежака, лежить удома, як собака.
85. Коли б чим борщ оженить (багацько не треба), коли каші немає.
86. Борщ без солі — що життя без долі.
87. Баба ворожила, та надвоє положила: або дощ, або борщ.
88. Яке м'ясо — такий борщ.
89. Малий горщик, та борщ варить.
90. Як зла жінка, то й борщ недобрий.
91. Хоч борщ без сала, аби душа пристала.
92. Надійся на кашу, а борщ хлепчи.
93. В гурті і дощ за борщ, і злива — півдива.
94. Впав у біду, як півень у борщ.
95. На нозі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить.
96. Дешеве м’ясо — поганий борщ.
97. Хто (котрий) сторч, а хто (котрий) в борщ.
98. Без хліба — не обід, без капусти — не борщ.
99. Борщ з таком варим. (Хтось живе дуже бідно)
100. Борщ (борщі) помішати. (Виявити пропажу курки, качки і т. ін.) • В основі виразу – побутовий факт перевірки борщів у сусідів, яких підозрюють у крадіжці.
101. І борщ жиром запливе. (Дуже довго щось робити)
102. Пустий борщ їсти. (Жити дуже бідно)
103. У борщі вуха (носа) мочити. (Не хотіти їсти)
104. Гуляй курка по борщу. (Безладно, безконтрольно, гамірно)
105. Мухи по борщу (по чаю) повзають. (Про холодний борщ або чай)
106. Прясти, мазати, ліпити, хліб пекти і борщ варити. (Багато роботи й робити її треба одночасно)
107. Кум не свиня, аби (щоб) яйце в борщі з'їв.
108. Ти, чоловіче, іж борщик, а я буду м'ясце, бо мене дитина ссе.
109. Біда мені без діда — хлещу борщик без хліба.
110. Поволі, хлопчику, раз хліба, два рази борщику.
111. Сміх мене обгортає, що до борщу хліба немає.
112. Хрущі в борщі, а жаба в юшці.
113. Нісчимний борщ, неначе пійло.
114. Пук — гривня з рук, дим густий, борщ пустий.
115. Дала борщу такого (поганого), що аж туман з моря котиться.

• Список борщів

1. ↑ Варениця // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2. «варяни́ця, -і, ж. Виготовлений для вареників, розкачаний як коржик шматочок тіста, що його іноді варять і без начинки»
2. ↑ Грінченко, Борис. Словник української мови (1927)/жмури — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 15 січня 2025. Дрібний бриж (на воді), що утворюється, якщо кинути що-небудь у воду, а також бульбашки, що схоплюються при цьому на воді або виходять при збовтуванні рідини
3. ↑ Кваша // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2. «ква́ша -і, ж. 1》 Страва з гречаного чи житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю»
4. ↑ Піддячий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2. «піддя́чий -чого, ч., іст. Помічник дяка (у 2 знач.)»
5. ↑ Тинди-ринди // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2. «виг. Уживається в знач. присудка на позначення пустої, беззмістовної розмови»
6. ↑ Полушка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2. «полу́шка -и, ж., розм., заст. Старовинна мідна монета вартістю в одну четверту копійки.»

Примітки: 1 враховані лише ті фразеологічні одиниці, які не повторюються; 2 деякі книги використано як джерело пояснень також.

• (з 1 по 64) Українські прислів'я та приказки. Народна творчість / Упоряд. Мишанич С. В. та Пазяк М. М. — Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1984. — 391 с.
• (з 65 по 67) Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: Пісні, прислів'я, загадки, скоромовки / Шумада Н., упорядкування, передмова, примітки; Вересюк В., художнє оформлення. — Київ: Веселка, 1989. — 606 с. — ISBN 5-301-00290-2.
• (з 68 по 71) Народ скаже — як зав'яже. Українські народні прислів'я, приказки, загадки / упоряд. та передм. Н. С. Шумади; редкол.: В. В. Бичко та ін. — Київ: Веселка, 1973. — 228 с. — (Шкільна бібліотека).
• (з 72 по 76) Борщ // Плавюк В. Приповідки або українсько-народня філософія. — Едмонтон, 1946. — 355 с.
• (з 77 по 78) Гриб // Лексикон львівський: поважно і на жарт / Хобзей Н., Сімович К., Ястремська Т., Дидик-Меуш Г.; [авт. ідеї та відп. ред. Хобзей Н.]; НАН України, Ін-т українознавства імені І. Крип'якевича. — Львів: [Ін-т українознавства імені І. Крип'якевича НАН України], 2009. — 670 с. — (Діалектологічна скриня).
• (з 79 по 82) Борщ // Фразеологічний словник української мови
• (з 83 по 85) Практичний російсько-український словник приказок / НАН України, Ін-т енциклопед. дослідж.; упоряд. Млодзинський Г.; за ред. М. Г. Йогансена. — Відтворення вид. 1929 р. — Київ: [б. в.], 2009. — 108 c. — (Із словникової спадщини; вип. 8).
• (з 86 по 93) Тематичний словник популярних українських прислів’їв та приказок з коментарями. — вид. 3-тє, доп. і переробл. / В.М. Северинюк. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014. — 176 с. — ISBN 978-966-10-3840-9.
• (з 94 по 98) Вирган І. О., Пилинська М. М.. Російсько-український словник сталих виразів. — 1959.
• (з 99 по 106) Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу / Ужченко В., Ужченко Д. — вид. 6-е, доповн. й переробл. — Луганськ: Вид-во ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2013. — 552 с. — ISBN 978-966-617-310-5.
• (зі 107 по 115) Українські приказки, прислів’я і таке інше: збірники О.В. Марковича та інших / Уклав М. Номис / Упоряд., приміт. та вступна ст.: М. М. Пазяк; голов. ред. М. С. Тимошик. — К.: Либідь, 1993. — 768 с. («Літературні пам’ятки України») — ISBN 5-325-00015-2.