Україна, Житомирська область, Ружинський район, с.Немиринці, вул. Петра Дубика, 2
Телефон
(04138)96640
Немиринецька загальноосвітня школа[1] бере свій початок з другої половини дев'ятнадцятого століття. В листопаді 1875 рокупоміщиця Кудашева Ольга Миколаївна, яка мала князівський титул, на власні кошти відкриває і утримує однокласне народне училище. Першим вчителем в училищі був настоятель Хрестовоздвиженського храму с.Немиринець Володимир Топачевський, який викладав Закон Божий.
Про школу
-
Етапи розвитку школи
-
-
-
-
-
-
Директори (керівники) школи:
Махиня Федір Гнатович
Рачук Іван Фадєйович
Гавва Микола Данилович
Петренко
Шкитюк (Савченко) Євгенія Миколаївна
Козачук Людмила Степанівна
Заступники директорів школи:
Жебрівський Август Павлович
Довбняк (Радзішевська) Алла Володимирівна
Жуківська Людмила Іванівна
Вчителі школи:
Городецька Ф.Г.
Городецька (Максименко) Федора Григорівна[2] народилась 27 грудня 1902 року в с.Немиринці.
Батьки по соцстану – селяни середняки.
Батько: Максименко Григорій Данилович, службовець, весь час до 1914 року працював у Немиринецькому кредитовому товаристві, спочатку на посаді конторщика, а останні роки головою кредитового товариства. Під час імперіалістичної війни був мобілізований і загинув в 1916 році.
Після закінчення початкової шкли в 1914 році поступила в Білилівську вищепочаткову школу, в якій
навчалася до 1918 року. В 1918 році перевелася в Немиринецьку учительську семинарію, яка
через два роки була переведена в Круподеринці, Погребищанського району та переіменована в
педшколу. В 1922 році закінчила Круподеринецьку педшколу.
В 1922 році одружилася з Городецьким Олександром Пилиповичем і до 1928 року займалася
сільським господарством а також працювала на громадських роботах: членом культсекції сільради
та жіноргом в с.Немиринці.
В 1928 році призначена завідувачем Черемуської початкової школи, в якій працювала до 1929
року.
З 1929 по 1932 роки працювала учителем 1 – 4 кл. в с. В.Чернявка Вчорайшенського району.
З 1932 по 1933 роки працювала учителем в с.Вітовці (Роставиця), Ружинського району.
З 1933 по 1944 роки (дата написання автобіографії) працювала вчителем початкових класів
Ружинської середньої школи. Під час німецької окупації працювала лише один місяць в 1941 році.
В 1942 – 1943 роках займалась домашнім господарством та приймала участь в польових роботах
колгоспу «Новий мир».
Останні роки, до пенсії, працювала вчителем початкових класів Немиринецької середньої школи.
Після виходу на пенсію переїхала до дітей в м.Тамбов, де і померла 8 травня 1983 р.
Чоловік: Городецький Олександр Пилипович (11.12.1898 – 16.01.1948) , вчитель Ружинської середньої школи. 28.11.1944 р. арештований органами КДБ, 23.01.1945 р. засуджений воєнним трибуналом КДБ по ст.54-3,54-10 ч.2 КК до 10 років ув’язнення. Помер 16.01.1948 р в місці позбавлення волі, в Кемеровській області, Сусловському відділенні колишнього Сиблага ( на даний час Суслово, Маріінського району, Кемеровської обл.). 7 серпня 1991 року прокуратурою Житомирської області на підставі ст.1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від17.04.1991 року, Городецький О.П. реабілітований посмертно.
Діти:
Син, Городецький Анатолій Олександрович (01.10.1923 – 7.07.2002). Похований в Черкаській області.
Світлина із серії "Ретро", приблизно 1974 - 1975 р.
Вчителі Немиринецької школи, зліва направо: Поліщук Ольга Явдокимівна, вчитель хімії та біології; Пилипенко Валентина Семенівна, вчитель німецької мови; старша піонервожата; Андрійчук Анна Іванівна, вчитель початкових класів; Поліщук Люба Петрівна, вчитель початкових класів; Бортнічук Тамара Констянтинівна, вчитель російської мови та літератури; Ткачук Марія Тимофіївна, вчитель української мови та літератури.
Випускники школи через 40 років після закінчення школи
Випускники школи через 40 років після закінчення школи
Випускники школи через 50 років після закінчення школи
Випускники школи через 50 років після закінчення школи
