Користувач:DemonPazuzu/Чернетка

Археологічні дослідження

Перші відомості та спогади мандрівників

«Епос про Гільгамеша» є одним із найдавніших літературних творів, що описує Урук як величне місто з могутніми стінами, побудованими царем Гільгамешем. У тексті згадуються храмові комплекси та урбаністична структура міста, що підкреслює його значення як релігійного та політичного центру. Археологічні розкопки підтверджують ці описи, виявляючи монументальні споруди, такі як «храм Еанна», присвячений богині Інанні, та храм Ану, бога неба. Ці комплекси були не просто місцями поклоніння, але й адміністративними та економічними центрами[1][2].

Підіймися нагору, Ур-Шанабі[a], обійди стіни Урука.

Досліди основу тераси та оглянь цегляне мурування.

Хіба не з випаленої цегли ця кладка?

І хіба не семеро майстрів[b] заклали її фундамент?

Одна квадратна миля – місто, одна квадратна миля – сади,

Одна квадратна миля – глиняні кар'єри, пів квадратної милі – житла Іштар[c] ,

Три з половиною квадратні милі – це міра Урука!

Епос про Гільгамеша[3]

Шумерський царський список перелічує царів Урука, таких як Енмеркар, Лугальбанда та Гільгамеш, які правили в 28–27 століттях до н.е[4]. Окрім того місто згадувалося у численних царських списках, історичних записах про діяння царів та деяких малих міфах[5].

Урук згадується в Біблії як Ерех у Книзі Буття 10:10. Ця згадка є одним із найдавніших письмових джерел про Урук, що пов’язує його з міфологічним Німродом, правителем Шумера. Біблійний текст не містить детальних описів міста, але підтверджує його значення як одного з перших міст Межиріччя[6]:

«А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.[7]»

Першим більш-менш сучасним описом руїн та розташування Урука можна вважати опис зроблений Джеймсом Бейлі Фрейзером та Джоном Россом у 1835 році. Ця згадка міститься в книзі Фрейзера «Travels in Koordistan, Mesopotamia, Etc: Including an Account of Parts of Those Countries Hitherto Unvisited by Europeans», опублікованій у 1840 році. Проте Урук згадується лише поюіжно: «Мабуть, варто було б сказати, що за дві години до досягнення цього табору ми пройшли повз ще один високий курган і помітили Воркху, також ліворуч від нас, приблизно за три з половиною години на захід-північ від Сунхери»[8].

Перші археологічні дослідження

...

Коментарі

  1. Човняр та слуга Утанапіштіма, який допоміг Гільгамешу дістатися на край світу в пошуках таємниці безсмерття.
  2. Семеро майстрів/мудреців вказує на Апкаллу — міфічних мудреців Месопотамії, посланих богом Енкі для передачі знань та засад цивілізації, зокрема і містобудування. Число сім також символізувало досконалість, божественний порядок і космічне значення в шумерській культурі.
  3. Мається на увазі храмовий комплекс на честь богині Іштар.

Див. також

Примітки

  1. Kovacs, Maureen Gallery (1989). The Epic of Gilgamesh (англ.). Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-1711-3.
  2. Learning, Gale, Cengage (24 вересня 2015). A Study Guide for The Epic of Gilgamesh (англ.). Gale, Cengage Learning. ISBN 978-1-4103-3506-7.
  3. Foster, Benjamin R., ред. (2019). The epic of Gilgamesh. Norton critical edition (вид. Second edition). New York London: W.W. Norton & Company. ISBN 978-0-393-64398-5.
  4. Повний переклад Шумерського царського списку. www.livius.org (англ.). Процитовано 6 червня 2025.
  5. Foster, Benjamin R., ред. (2005). Before the muses: an anthology of Akkadian literature. Archaeology, history, literature (вид. 3. ed). Bethesda, Md: CDL Press. ISBN 978-1-883053-76-5.
  6. Staff, Biblical Archaeology Society (12 червня 2013). Uruk. Biblical Archaeology Society (англ.). Процитовано 6 червня 2025.
  7. Буття, глава10 | Біблія в пер. Івана Огієнка (укр.).
  8. James Baillie Fraser. Travels in Kurdistan and Mesopotamia (English) .
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya