Виноград лисячий[7] (Vitis vulpina) — виткий чагарник з чорними або темно-синіми плодами з родини виноградових (Vitaceae). Природний ареал поширення виду знаходиться у Сполучених Штатах. Вид рідко культивується.
Опис
Виноград лисячий — це чагарниковаліана висотою від 15 до 20 метрів з розгалуженими вусиками жовтогарячого кольору. Мієлінові стінки мають товщину від 2 до 5 міліметрів. Листок з простою листовою пластинкою, 10-12 сантиметрів завдовжки, широкояйцеподібною, безлопатевою або злегка трилопатевою з серцеподібною основою та вузькою гострокутною виїмкою на черешку. Край листка нерівний, великозубчастий, зубці загострені. Верхня поверхня листка блискучо-зелена, нижня світло-зелена, з опушенням вздовж жилок[8].
Ароматні квіти ростуть у багатоквіткових волотях довжиною від 10 до 25 сантиметрів. Плоди чорні або темно-сині, злегка матові та мають діаметр від 0,8 до 1 сантиметра. Плоди дуже кислі та стають солодкими та їстівними лише після заморозків.
Природний ареал цього винограду — це схід Сполучених Штатів, він простягається від Індіани, Вісконсину та Південної Дакоти до Флориди та Техасу. Виноград лисячий росте в заплавах та по берегах річок, на помірно сухих, свіжих до вологих, нейтральних до лужних, піщано-гравійних, дуже багатих на поживні речовини ґрунтах у сонячних до ледь затінених, прохолодних та холодних місцях.
Систематика
Виноград лисячий (Vitis vulpina) — видродуVitis, що належить до підроду Vitis підродини Vitoideae родинивиноградових (Vitaceae). Цей вид був вперше науково описаний Карлом Ліннеєм у 1753 році[10]. Назва роду Vitis походить з латини та використовується як для позначення «лоза», так і для позначення «вусика»[11]. Видовий епітет vulpina з латини дослівно означає «лисячий». Вважають, що термін виник не з байки«Лис і виноград» і не від кольору лози, а від особливого присмаку вин, виготовлених з американського дикого винограду Vitis vulpina та Vitis labrusca, і який називається Fox-Ton або foxy (лисячий смак)[12].
Використання
Виноград лисячий іноді вирощують заради його плодів або використовують як декоративну рослину.
Плоди їстивні, їх використовують для виготовлення вин, соків, джемів тощо[13].
Література
Andreas Roloff, Andreas Bärtels: Flora der Gehölze. Bestimmung, Eigenschaften und Verwendung. Mit einem Winterschlüssel von Bernd Schulz. 3., korrigierte Auflage. Eugen Ulmer, Stuttgart (Hohenheim) 2008, ISBN 978-3-8001-5614-6, S. 682.
Jost Fitschen: Gehölzflora. 12., überarbeitete und ergänzte Auflage. Quelle & Meyer, Wiebelsheim, ISBN 3-494-01422-1, S. 868.
Helmut Genaust: Etymologisches Wörterbuch der botanischen Pflanzennamen. 3., vollständig überarbeitete und erweiterte Auflage. Nikol, Hamburg 2005, ISBN 3-937872-16-7 (Nachdruck von 1996).
↑Vitis cordifolia was first published in Flora Boreali-Americana (Michaux) 2: 231. 1803 (non Lam. 1793) GRIN (15 січня 2011). Vitis cordifolia information from NPGS/GRIN. Taxonomy for Plants. National Germplasm Resources Laboratory, Beltsville, Maryland: USDA, ARS, National Genetic Resources Program. Процитовано 18 травня 2011. Synonym of Vitis vulpina L.; an illegitimate later homonym (Vienna ICBN Art. 53) that is unavailable for use; a taxonomic, not nomenclatural, synonym of V. cordifoliaLam.
↑Vitis cordifolia var. sempervirens was first published in Rev. Vitic. 5: 165. 1896 10990 Plant Name Details for Vitis cordifolia var. sempervirens. IPNI. Процитовано 18 травня 2011. Distribution: Manatee County (Florida, Southeastern U.S.A., Northern America)
↑Vitis illex was first published in Gentes Herbarum; Occasional Papers on the Kinds of Plants. [Hortorium, Cornell University] iii. 217 (1934). Plant Name Details for Vitis illex. IPNI. Процитовано 18 травня 2011.
