Корнило Яворівський
Корни́ло Не́сторович Яворі́вський (нар. 1898 року, м. Львів — пом. 1975 року, м. Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — український громадський діяч, викладач іноземних мов, поліглот, перекладач. Рідний брат Євгена Яворівського[1]. Старшина УГА[2]. БіографіяНародився 1898 року у Львові, в сім'ї викладача латинської і грецької філософії, письменника і політичного діяча Нестора Яворівського (Яворовського). Закінчив Коломийську гімназію; у 1916—1917 роках — хорунжий австро-угорського війська. В 1917 році потрапив до італійського полону, де перебував до 1919 року[3]. У 1919—1921 рр. разом з братом перебував у лавах Української галицької армії. З 1921 до 1924 років навчався в Українському університеті у Львові, після закінчення викладав іноземні мови приватно та в українських гімназіях Яворова (1925—1926 р.р.) і філії Академічної гімназії у Львові (1935—1939 р.р.)[3]. Особисто навчав англійської патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого[1]. До 1939 року працював у «Пресовому концерні Івана Тиктора»[4], у 1940—41 роках працював у науковій бібліотеці та викладав англійську мову при відділі аспірантури Львівського університету. Володів англійською, італійською, німецькою, польською, французькою, також іспанською, російською, румунською та угорською мовами[3]. Входив до складу редакції підпільної радіостанції «Самостійна Україна» («Афродита»), яка вела щоденно низку радіопередач українською, російською, французькою та англійською мовами[5][6], зокрема разом з Богданом Галайчуком займався підготовкою іншомовних текстів[7]. Після викриття і знищення солдатами НКВС криївки з радіоапаратурою, емігрував: спочатку виїхав до Німеччини, а згодом до США[1]. Помер 1975 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія[2]. Перед смертю Корнило Яворівський встиг передати оригінал протоколу з процесу над Мироном Тарнавським, якого судили у 1919 році за те, що він пішов на підписання угоди із Добровольчою армією російського генерала Денікіна. Цей документ, а також інші важливі архівні документи Української галицької армії, зберігалися у його сімейному архіві понад 50 років. Усі ці матеріали згодом стали основою для книги «Процес генерала Мирона Тарнавського», яку власним коштом у 1976 році опублікував Дмитро Микитюк[2]. Вибрані переклади і статті
Деякі свої праці Корнило Яворівський також публікував у часописі «Новий час» під криптонімами «К. Яв.», «Корнило Яв.»[8]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
