Корнфельд Яків Абрамович

Корнфельд Яків Абрамович
Яків Хаїм-Абрамович Коренфельд
Народження	12 (24) лютого 1896  Бердичів, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	4 червня 1962(1962-06-04) (66 років)  Москва, СРСР
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	СРСР
Навчання	Вищі художньо-технічні майстерні
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Дрезна, Свердловськ, Сталінград, Магнітогорськ, Орел, Перм
Архітектурний стиль	постконструктивізм, неокласицизм
Заклад	Московський архітектурний інститут
Корнфельд Яків Абрамович у Вікісховищі

Яків Абрамович Корнфельд (Яків Хаїм-Абрамович Коренфельд; нар. 12 [24] лютого 1896, Бердичів (нині — Житомирської області) — пом. 4 червня 1962, Москва) — радянський архітектор, архітектурний критик і викладач. Член-кореспондент Академії архітектури СРСР.

Народився 12 (24) лютого 1896 року в Бердичеві Київської губернії. В 1909—1914 роках навчався на архітектурному відділенні Київського художнього училища. Після закінчення училища був удостоєний звання архітекторського помічника і вчителя малювання та креслення в середніх навчальних закладах. У 1915 році вступив до Вищого художнього училища при Імператорській академії мистецтв. У 1921—1924 роках навчався у вищих художньо-технічних майстернях (вхутемасі)^[1].

У 1920-х роках працював у стилістиці конструктивізму, став одним із засновників Об'єднання сучасних архітекторів (1925)^[2], брав участь у Першій виставці сучасної архітектури (1927)^[3]. У 1926—1928 роках був членом правління Московського архітектурного товариства^[1]. У 1929 році увійшов до складу Архітектурно-консультаційного бюро при ВЦРПС^[4]. У 1930-х роках працював архітектором «Союзкінопроєкта». З 1934 року викладав у Московському архітектурному інституті^[1].

Жив у Москві у будинку по Великому Каретному провулку, № 20 (1920-1930-ті), в «будинку архітекторів» на Ростовській набережній, № 5 (1938—1962)^[1].

Похований у колумбарії Донського кладовища в Москві^[1].

• Електростанція Микільської бавовняної фабрики в Орєхово-Зуєво (1927)^[5];
• Палац культури імені Горбунова в Москві (1929 р.; побудований у 1931—1938 рр., вулиця Новозаводська, 27);
• Палац культури ім. Волкова в Дрезні Московської обл. (1929, знесений в 2016);
• Клуб будівельників у Свердловську (1929—1933 рр.; нині Свердловська кіностудія);
• Палац культури у Воронежі (1930, співавтори П. Блохін, А. Зальцман)^[6];
• Палац праці в Москві (1932, конкурс);
• Будинок промисловості у Свердловську (співавтори: Афанасьєв, В. Ф. Мілініс; конкурс);
• Кінотеатр «Батьківщина» (чотиризальний) в Москві (проєкт 1934 р.; здійснено у 1938 р.);

• Палац культури моторобудівного заводу в Рибінську (1932—1937 рр.);
• Палац культури «Металург» в Аші Челябінської області (1955 р.);
• Кінотеатр імені О. С. Пушкіна (двозальний) в Челябінську (1937 р., здійснено);
• Будинок культури заводу імені Петрова в Сталінграді (1949—1954 рр.);
• Кінотеатр ім. О. М. Горького (двозальний) у Магнітогорську (1950 р.);
• Кінотеатр «Перемога» на вул. Леніна, буд. № 22 в Орлі (1952 р.);
• Будинок культури імені Леніна заводу «Червоний Жовтень» у Сталінграді;
• Будинок культури тракторного заводу в Сталінграді (1954 р.);
• Палац культури ім. Леніна в Пермі по Уральській вул., буд. № 93 (1963 р., співавтор Заїкін М. Т.)

• Корнфельд Я. А. Театры. — М. : Изд-во Акад. архитектуры СССР, 1948. — 27 с.
• Союз архітекторів СРСР. Правління. Пленум 1950 р. Редактор. Москва. 1951 р.
• Былинкин Н. П., Корнфельд Я. А., Михайлов А. И. и др. История советской архитектуры. — М. : Акад. архитектуры СССР. Ин-т истории и теории архитектуры, 1951. — 827 с.
• Корнфельд Я. А. Лауреаты Сталинской премии в архитектуре. 1941—1950. — М. : Гос. изд-во лит-ры по строительству и архитектуре, 1953. — 237 с.
• Быков В. Е., Домшлак И. П., Корнфельд Я. А. Архитектура рабочих клубов и дворцов культуры. — М. : Гос. изд-во лит. по строительству и архитектуре, 1953. — 311 с.
• Дружинина-Георгиевская Е. В., Корнфельд Я. А. Зодчий А. В. Щусев. — М. : Издательство Академии наук СССР, 1955.

• Корнфельд Я. А. Архитектура на Первом всесоюзном съезде по гражданскому и инженерному строительству/ // Современная архитектура. — 1926. — № 2 (23 травня). — С. 58.
• Корнфельд Я. А. Вопросы организации проектирования. Заметки архитектора // Архитектура СССР. — 1937. — № 12 (23 травня). — С. 54—57.
• «Архитектура Свердловска». Архитектура СССР. 1938 г. № 2. Стр. 44-49.
• «Интерьеры Дворца Советов». Архитектура СССР. 1938 г. № 11. Стр. 38-43.
• «Архитектура выставки». Архитектура СССР. 1939 г. № 9. Стр. 4-29.
• «Центральный театр Красной армии». Архитектура СССР. 1940 г. № 8. Стр. 26-.
• «Ансамбль улицы Горького в Москве». Архитектура СССР. 1940 г. № 12. Стр. 4-14.
• «Театр оперы и балета в Ташкенте». Архитектура и строительство. 1948 г. № 2. Стр. 12-16.
• «Творчество академика А. В. Щусева». Архитектура и строительство. 1948 г. № 9. Стр. 4-
• Корнфельд Я. А. Выдающиеся произведения советской архитектуры // Архитектура и строительство. — 1949. — № 12 (23 травня).
• «Сталинские премии за 1950 г.». Архитектура СССР. 1952 г. № 1. Стр. 14-18.

• Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917–1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. С.38. ISBN 978-3-933713-63-6
• Московская энциклопедия / С. О. Шмидт. — М. : Фонд «Московские энциклопедии», 2008. — Т. I, Книга 2. — С. 258. — 10000 прим. — ISBN 978-5-903633-02-9.
• Хан-Магомедов С. О. Архитектура советского авангарда: Книга 1: Проблемы формообразования. Мастера и течения. — М. : Стройиздат, 1996. — 709 с. — ISBN 5-274-02045-3.
• Архитектура кинотеатров. Москва. 1955 г.
• КИНОТЕАТР им. А. С. ПУШКИНА [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.] // Энциклопедия «Челябинск»
• Дворец культуры ОАО «АМЗ» [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] //Энциклопедия Ашинского района
• Токменинова Л. И. Корнфельд Яков Абрамович // Уральская историческая энциклопедия. Екатеринбург, 1998. С. 277—278.

• РДІА, ф. 789, оп. 13, 1915 р., д. 110. Особову справу, заведену в Імператорській академії мистецтв.
• РДАЛМ, ф. 3321, дд. — всі. Особистий фонд Корнфельд Я. А.