Корнілов Володимир Володимирович
Володи́мир Володи́мирович Корні́лов (нар. 13 липня 1968, Липецьк, РРФСР) — російський публіцист, політолог, журналіст, відомий своїми українофобськими висловлюваннями. Тривалий час жив та працював в Україні. За освітою — історик. У 2006—2013 директор Української філії затулінського Інституту країн СНД, член ради ВГО Російськомовна Україна[1]. У 2013 створив та очолив Центр євразійських досліджень. У квітні 2018 року отримав паспорт громадянина так званої ДНР [2]. У вересні 2019 року отримав громадянство Російської Федерації [3]. БіографіяНародився у Липецьку (Росія), ріс і виховувався в Донецьку. У 1995 році закінчив заочне відділення історичного факультету Донецького державного університету.[4] Кар'єраПрацював у Ворошиловському райкомі комсомолу міста Донецька, згодом — на обласному телебаченні, вів українофобську програму «Вибір». У 1995—1999 роках — редактор відділу політики газети «Комсомольская правда — Донбасс». У 1999-2000 рр. — менеджер департаменту реалізації газети Fort Worth Star Telegram (США).[4] У 2000—2003 роках — заступник головного редактора газети «Салон Дона и Баса[ru]» (Донецьк). У лютому-листопаді 2003-го — головний редактор газети «Сегодня» (Київ). Обидва видання входили до видавничої групи холдингу СКМ, головним акціонером якої був олігарх, колишній народний депутат України від Партії Регіонів олігарх Рінат Ахметов. У 2004—2006 очолював редакцію «Ділового журналу». Постійний автор інтернет-видання «Наш Век»[5]. Громадська діяльністьДо осені 2005 року, як повідомляє ресурс «Політтех», консультував блок «Держава» Геннадія Васильєва (ексгенпрокурора України, співвласника концерну Енерго, нардепа від Партії регіонів VI скликання).[4] З 2006 по 2013 керував Українською філією Інституту країн СНД і працював оглядачем газети «2000»[6] (Київ). У липні 2013 року пішов з посади директора УФ ІК СНД та виїхав з Києва. Очолив нову структуру — Центр євразійських досліджень[7][8]. Літературна діяльністьАвтор книги «Донецько-Криворізька республіка: Розстріляна мрія» (рос. Донецко-Криворожская республика: Расстрелянная мечта), виданої в 2011 році харківським видавництвом «Фоліо» тиражем у 5 тисяч екземплярів. У 2015 році була перевидана у Росії у видавництві "Питер". ПоглядиПід час ток-шоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV на репліку політолога Олексія Гараня — «А ви знаєте українську мову? Скажіть що-небудь» — Володимир Корнілов відповів українською: «Я у своїй країні завжди буду говорити своєю рідною мовою. Жоден політик не змусить мене відмовитися від цього. Шановний, звикайте»[9]. 15 жовтня 2010 р. у ході конференції «Федералізація України: від розколу до єдності» в Одесі перший заступник голови комітету Держдуми РФ у справах СНД Костянтин Затулін зауважив, що, за його словами, Україна має перспективи тільки як федеративна держава, оскільки в Україні, мовляв, існують величезні відмінності між регіонами. Його підтримав директор українського філіалу Інституту країн СНД Володимир Корнілов, на думку якого, Україна приречена на федералізм і двомовність. «Інакше Україна просто не зможе зберегти себе в нинішніх кордонах... Потрібно, щоб уже зараз представники української громадськості сіли один стіл і обговорили, як же жити».[10] Спеціально для цієї цілі Корнілов опублікував книгу «Донецько-Криворізька республіка: Розстріляна мрія», тираж якої профінансував проросійський політик Ігор Марков[11]. В економічних питаннях Корнілов відстоює інтереси Росії в Україні. Зокрема, він заявив, що Україна має взамін за дешевий газ запропонувати його батьківщині щось більше ніж дружбу: У 2008 році Корнілов з іншими членами інституту СНД виступив проти визнання Голодомору українців в 1932 — 1933 років. Після чого СБУ мало не закрила цю організацію.[13] А сам Корнілов мало не зазнав адміністративного покарання[14]. За активну проросійську діяльність на території України Корнілов нагороджений «Почесним знаком співвітчизника» Росії, який йому вручив особисто міністр закордонних справ цієї держави — Сергій Лавров.[15] Корнілов вважає за необхідне укладення нового, посиленого, Договору про дружбу та співпрацею між Україною та Росією. КритикаЗакрити філію Інституту країн СНД в Україні вимагав від влади народний депутат із фракції НУ—НС, член партії «За Україну!» Ярослав Кендзьор: «Якщо у нинішньої влади є хоч крапля української гідності, вона повинна негайно анулювати свідоцтво про реєстрацію цього, з дозволу сказати, інституту». «Сьогодні директор інституту Корнілов апелює до російської влади з вимогою висловити невдоволення діями Шустера, ведучого українського державного телеканалу. Тому мені незрозуміло, громадянином якої країни є цей діяч?», — зазначив нардеп.[16] Луганська УНП засудила презентацію книги «Донецько-Криворізька республіка. Розстріляна мрія», що відбулася в залі Луганської обласної філармонії, мотивувавши це «закликами до федералізації».[17] ГІ «Права Справа» вимагала від т. в. о. Голови СБУ В. Рокитського та Міністра закордонних справ України К. Грищенко оголосити персоною нон ґрата керівника Українського філіалу інституту країн СНД В. Корнілова.[18] 9 квітня 2012 р. кіровоградські свободівці зірвали презентацію книги у приміщенні обласної бібліотеки ім. Чижевського.[19] СанкціїВолодимир Корнілов публічно висловив свою підтримку російської політики, війни та анексії українських територій відповідно до кремлівської пропаганди.[20] Володимир Корнілов є підсанційною особою багатьох країн.[21] 14 жовтня 2022 доданий до санкційного списку Канади.[22] 15 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.[23] Публікації
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
