Королівський Німецький легіон
Королівський Німецький Легіон — військовий підрозділ британської армії з вояків-емігрантів німецького походження (головним чином, ганноверців), що існував у 1803–1816 роках та брав активну участь в Наполеонівських війнах. ІсторіяВнаслідок ліквідації Ганноверського курфюрства за Артленбурзькою конвенцією від 5 липня 1803 року ганноверську армію було розпущено. Чимало колишніх ганноверських солдат та офіцерів втекли з Ганноверу, окупованого французькими військами, до Великої Британії. Королем Великої Британії на той час був Георг III, що належав до Ганноверської династії і був одночасно і ганноверським курфюрстом . В тому ж році полковник фон Деккен та майор Колін створюють з вояків-емігрантів підрозділ легкої піхоти, який отримав назву «Королівський Німецький полк». 19 грудня 1803 року полк було розширено за рахунок добровольців з інших родів військ та розгорнуто в з'єднання під назвою «Королівський Німецький Легіон». Легіон складався з піхоти, кінноти та артилерії, а також підрозділу інженерів. За 13 років свого існування через Легіон пройшло близько 28 тисяч вояків. Легіон брав участь в бойових діях у Ганновері, Померанії, Нідерландах та Піренейському півострові. Під командою Артура Веллслі, майбутнього герцога Веллінгтона, Легіон брав участь в усіх великих битвах британської армії, зазнавав значних втрат. Особливо відзначилися драгуни Легіону у битві під Гарсієрнандесом, коли за кілька хвилин зім'яли 2 французьких каре. Інший подвиг вояків Легіону пов'язаний з битвою при Ватерлоо. Тоді солдати 2-го батальйону легкої піхоти за підтримки 1-го батальйону легкої піхоти та 5 -го лінійного батальйону, протягом 6 годин героїчно боронили ферму Ла-Е-Сент та дорогу поруч. Це мало важливе значення для становища британських військ при Ватерлоо. Протягом усього періоду свого існування Легіон відзначався зразковою дисципліною та підготовкою своїх вояків. Кавалерійські частини Легіону вважалися одними з найкращих в усій британській армії. Після Ватерлоо та завершення Наполеонівських війн Ганноверське курфюрство було відновлено в статусі Ганноверського королівства. Тоді ж відновлено ганноверську армію. У 1816 році Королівський Німецький Легіон був передислокований до Ганноверу та офіційно розпущено. Втім, більша частина колишніх підрозділів Легіону влилася до складу новосформованої армії Ганноверу, зберігши усі відзнаки отримані у війнах з Наполеоном. Після об'єднання Німеччини у 1871 році армія Ганновера стала складовою частиною армії Німецької імперії. КампаніїХоча Легіон ніколи не воював в повному складі як окрема військова одиниця, його підрозділи брали участь в кампаніях у Ганновері, Померанії, Копенгагені і Валхерном, Піренейській кампанії під командою генерала Джона Мура (до відступу до Ла-Коруньї), а потім продовжили Піренейську кампанію на чолі з герцогом Веллінтоном. Королівський Німецький Легіон узяв участь у таких битвах як Буссако, Барроса, Фуентес-де-Оньєро, Альбуера, Сьюдад-Родріго, Саламанка, Гарсія Ернандес, Бургос, Вента-дель-Посо, Вітторія, Сан-Себастьян, Нівель, Сицилія; в східній частині Іспанії, Північній Німеччині та Герді. Структура Королівського Німецького легіонуПіхота: ![]()
Кавалерія: ![]()
(Драгунські полки, що були на становищі британських важких драгун, були переформовані в легкі через нестачу легкої кавалерії; легкі драгунські були переформовані у гусарські, тому що фактично носили гусарську форму і ця назва більш влаштовувала педантичних німців) Артилерія та інженери: ![]()
Пам’ять
Див. такожЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia