Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен)

Королівський музей витончених мистецтв
Королівський музей витончених мистецтв
	51°12′32″ пн. ш. 4°23′40″ сх. д. / 51.208819° пн. ш. 4.394349° сх. д.
Тип	художня галерея
Країна	Бельгія
Розташування	Бельгія: Антверпен
Адреса	2000 Leopold De Waelplaats, 2000 Antwerpen
Архітектор	Ян Якоб Віндерс (Jan Jacob Winders), Франк ван Дейк (Frans Van Dijk)
Засновник	Наполеон I Бонапарт
Засновано	1810
Відкрито	11 серпня 1890
Фонд	13 000 творів мистецтва
Відвідувачі	153 214 осіб (2010)
Директор	Поль Ювенн
Сайт	kmska.be
	Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен) (Бельгія)
	Королівський музей витончених мистецтв у Вікісховищі

Королівський музей витончених мистецтв (нід. Koninklijk Museum voor Schone Kunsten) — художній музей в Антверпені, відкритий у 1810 році. Будівлю на площі Леопольда, в якій розміщується музей, було побудовано в 1884-1890 роках. Експозиція музею відображає розвиток мистецтва в Антверпені насамперед у XVI і XVII століттях, коли Антверпен був одним з найважливіших культурних центрів Європи. Нагороджений почесним королівським титулом «Koninklijk».

У фондах музею зберігається близько 13 000 творів мистецтва.

Споруда музею

Музей розташовано в парковому оточенні. Споруду виконано у стилістиці пізнього класицизму.

Споруду з величним фасадом проєктували архітектори Якоб Віндерс (1849—1936) та Франс ван Дейк (1853—1839). Будівництво тривало з 1884 до 1890 року. Декорування закінчено 1894 року. Головний фасад споруди прикрашають дві бронзові колісниці Слав, розповсюджений варіант монументального декору в пору панування історичних стилів (скульптор Томас Вінсотт). Як декор використані також алегоричні скульптури архітектури, живопису, скульптури і графіки та медальйони з портретами художніх авторитетів минулого, серед котрих Ян ван Ейк, Боецій ван Больсверт, Франс Флоріс, Квентін Массейс, Еразм Квеллінус молодший, Пітер Пауль Рубенс тощо.

Історія і колекції

Найдавніша частина музейних колекцій — збірка живопису, що належала Гільдії св. Луки міста Антверпен. Вона включала твори з XIV століття до 1773 року, коли була ліквідована гільдія. Частка картин була передана у академію мистецтв, створену у місті 1663 року.

Авторитет антверпенських художників був настільки великим, що низка фундаментальних для краю творів швидко покинула Антверпен і прикрасила королівські і князівські зібрання в інших країнах. Лише частка творів художників минулого осіла у Антверпені, серед котрих були Пітер Пауль Рубенс, Корнеліс де Вос, Якоб Йорданс, Франс Снейдерс тощо.

В роки наполеонівського захоплення Антверпена були пограбовані його храми і суспільні споруди, частка вирізаних тоді з рам картин була повернута у місто, реставрована і передана до збірок музею, заснованого 1810 року.

Серед перших значущих здобутків музею — картина венеційського художника Тіціана «Папа римський Александр IV представляє св. Петру аристократа Якопо Пезаро». Картину Тіціана 1823 року передав музею король Нідерландів Віллем I (у той час Бельгія входила до складу Нідерландів). Несприятливі історичні умови середини XIX ст. помітно обмежили закупівельні можливості закладу і він почав збільшувати власні колекції тільки з 1873 року, серед них і сучасних на той час майстрів.

Мер міста Флоран ван Ертборн був збирачем раннього нідерландського живопису. 1840 року він передав у музей на довготривалу оренду 141 твір власної збірки, що надзвичайно підвищило мистецьку вартість музейних колекцій. В збірці Флорана ван Ертборна були — Ян ван Ейк, Сімоне Мартіні, Рогір ван дер Вейден, Дірк Боутс, Йоахім Патінір, Квентін Массейс, Жан Фуке, Антонелло да Мессіна, Лукас Кранах старший.