Епідемія коронавірусної хвороби 2019 в Океанії — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Океанії. Перший випадок коронавірусної хвороби в Океанії зареєстрований 25 січня 2020 року в місті Мельбурн в Австралії.[1] Коронавірус поширився на всі суверенні держави та території регіону..[2]Австралію та Нову Зеландію відзначали за те, як вони впоралися з пандемією порівняно з іншими західними країнами, причому Нова Зеландія та всі штати Австралії кілька разів елімінували всі випадки місцевої передачі вірусу навіть після повторного потрапляння вірусу серед населення.[3][4][5]
Однак через швидку передачу варіанту Дельта до серпня 2021 року австралійські штати Новий Південний Уельс і Вікторія визнали поразку у своїх зусиллях з ліквідації вірусу.[6] На початку жовтня 2021 року Нова Зеландія також відмовилася від стратегії ліквідації вірусу.[7][8]
Статистика за країнами та територіями
Зведена таблиця підтверджених випадків в Океанії (станом на 8 травня 2023 року)
Примітка. Статистична інформація в цій таблиці може відрізнятися від офіційних звітів і даних ВООЗ і також непослідовно включає перенесені раніше та підозрювані випадки, які могли дати позитивний результат діагностичного тесту. У деяких випадках ці позитивні результати тестів повідомлялися ЗМІ та/або відповідними органами охорони здоров'я як підтверджені випадки, але це не обов'язково вказує на активний SARS-CoV-2, як на інфекцію внаслідок більшості тестів на COVID-19, які аналізують присутність вірусу в минулому шляхом виявлення відповідних антитіл або через виявлення одного чи кількох вірусних фрагментів, які повільно виділяються під час або після одужання людини. Ці вірусні фрагменти не вказують на наявність вірусу в даної особи та не вказують на заразність.[63]
19 січня 2020 року головний інспектор охорони здоров'я Австралії Брендан Мерфі заявив, що, незважаючи на те, що слід уважно спостерігати за зростанням чисельності хворих коронгавірусною хворобою, на даний момент в Австралії немає приводу для тривоги.[64]
Карта епідемії в Австралії
1,000,000+ випадків хвороби
100,000–999,999 випадків хвороби
10,000–99,999 випадків хвороби
100–9,999 випадків хвороби
25 січня 2020 року було зареєстровано перший випадок зараження SARS-CoV-2 у громадянина Китаю, який прибув із Гуанчжоу 19 січня. Хворий пройшов лікування в Мельбурні.[1][65] Того ж дня 3 інших хворих дали позитивний результат тестування в Сіднеї після повернення з Уханя.[66][67][68]
Кордони Австралії були закриті для всіх нерезидентів з 20 березня 2020 року; усі особи, які поверталися до країни, повинні були пройти двотижневий карантин у готелях. З березня багато штатів і територій також закрили свої внутрішні кордони з аналогічними карантинними вимогами для прибуваючих з інших штатів. Порушення карантину в готелях Мельбурна призвело до того, що штат Вікторія пережив другу хвилю епідемії та повернувся до суворих карантинних заходів з липня до жовтня 2020 року.
Жодної смерті від COVID-19 в Австралії не було зареєстровано з 28 грудня 2020 року до 13 квітня 2021 року, коли особа, який повернулася з-за кордону, померла в лікарні принца Чарльза в Брисбені.[72] Після того смертей не було до 11 липня, коли служба охорони здоров'я Нового Південного Уельсу повідомила про смерть від COVID-19 внаслідок спалаху варіанту Дельта. Наприкінці серпня 2021 року Вікторія також повідомила про перші смерті після завершення спалаху в червні 2020 року, коли на той час був найдовший період карантину в Австралії.[73][74][75] У відповідь на зростання кількості випадків, Новий Південний Уельс[76] і Вікторія[77] запровадили тривалий локдаун, що тривав 107 і 77 днів відповідно, і обидва штати відкрилися в жовтні 2021 року.
Починаючи з грудня 2021 року, в Австралії стався масштабний спалах варіанту Омікрон із значно більшою кількістю випадків, ніж будь-коли за часів пандемії.[78] Станом на 22 квітня 2022 року Австралія повідомила про 5374402 випадки захворювання та 6893 смерті. На початок 2022 року в Австралії було зареєстровано 370228 активних випадків хвороби.[79]
У березні 2020 року для запобігання поширення інфекції регіональна рада острова Норфолк запровадила 32-денну заборону на транспортне сполучення, та оголосила надзвичайний стан. Адміністратор острова Ерік Гатчінсон заявив, що ці заходи були необхідні через вкрай обмежену медичну спроможність віддаленого острова.[80] Карантинні заходи почали скасовувати з 6 травня 2020 року.[81]
Після спалахів у східних штатах і територіях Австралії в середині 2021 року остров Норфолк запровадили додаткові обмеження. Пакети підтримки COVID-19 були доступні для підприємств і жителів острова Норфолк.[82]
Острів Норфолк розпочав вакцинацію проти COVID-19 і, очікувалося, що на острові завершать початкову вакцинацію до жовтня 2021 року. Станом на 2 серпня 2021 року понад 60 % жителів зробили першу вакцинацію[83]. У зв'язку з прискореним введенням вакцини Pfizer проти COVID-19 і низьким рівнем вагань щодо вакцинації на острові Норфолк, регіональну клініку вакцинації проти COVID-19 планувалося закрити до кінця вересня 2021 року.[84]
30 грудня 2021 року було зареєстровано 2 випадки хвороби.[85] Ще 4 інших випадки хвороби були виявлені 1 січня 2022 року.[86]
19 березня 2020 року місцева влада острова Пасхи наказала закрити острів, і попросила авіакомпанію «LATAM Airlines» евакуювати всіх туристів на острові.[87] Однак 24 березня на острові було зареєстровано перший випадок коронавірусної хвороби.[88] До початку квітня було зареєстровано 5 підтверджених випадків. Усі хворі одужали через кілька тижнів, і з тих пір не повідомлялося про нові випадки.[51][89]
Перший випадок хвороби на Фіджі було зареєстровано 19 березня 2020 року, що призвело до локдауну в двох найбільших міст країни — Лаутоки та Суви, на понад 20 днів.
31 липня 2020 року на Фіджі зареєстровано першу смерть від COVID-19 — 66-річного чоловіка, якого репатріювали з Індії.[90]
Після понад 365 днів відсутності нових випадків місцевої передачі вірусу, 19 квітня 2021 року на Фіджі було зафіксовано новий випадок місцевої передачі вірусу, що призвело до негайного локдауну в Наді та другого локдауну в Лаутоці. Цей локдаун тривав майже 50 днів і завершився 5 червня 2021 року, незважаючи на те, що кількість випадків місцевої передачі COVID-19 продовжувала зростати. Подібний локдаун також було запроваджено в Центральному регіоні, до якого входять Сува, Ламі та Наусорі в одній великій зоні карантину. Протягом тривалого часу локдаун у зоні Ламі-Наусорі залишався чинним.
Станом на 20 серпня 2021 року на Фіджі було підтверджено 43096 випадків COVID-19 з 21825 одужаннями та 432 смертельними випадками (плюс 247 інших непов'язаних смертей хворих із COVID-19).[91] Станом на 24 серпня 2021 року Фіджі повідомили ВООЗ про 44188 підтверджених випадків COVID-19 із 444 смертями; і станом на 13 серпня 2021 року було введено загалом 690888 доз вакцини.[92]
11 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби у Французькій Полінезії. Першою хворою стала Майна Саж, депутат Національної асамблеї Франції від Французької Полінезії.[93] 4 квітня було 39 підтверджених випадків хвороби. Заборону на продаж алкоголю продовжили до завершення епідемії.[94]
Станом на 11 листопада 2020 року у Французькій Полінезії було зареєстровано 11316 випадків хвороби і 4842 одужання.[95]
Станом на 12 серпня 2021 року загалом введено 137967 доз вакцини.[96]
Станом на 24 серпня 2021 року було 40178 підтверджених випадків і 328 смертей.[97]
Станом на 18 липня 2020 року на Новій Каледонії було зареєстроване 22 випадки хвороби.[98] Президент Тьєррі Санта пішов на самоізоляцію 4 квітня після того, як в одного з його співробітників підтвердився позитивний результат тесту на коронавірус.[99] 7 березня 2021 року було зареєстровано перші 9 випадків місцевої передачі вірусу.[100]
16 жовтня 2020 року Волліс і Футуна повідомили про перший випадок хвороби на островах.[101] 23 жовтня другий тест у першого випадку хвороби дав негативний результат, завдяки чому острови знову був вільним від COVID-19.[102] Місцева передача вірусу розпочалася 6 березня 2021 року, і до 20 березня кількість випадків зросла до 302.[103][104] Перша смерть була зареєстрована 22 березня 2021 року.[105]
1 лютого 2020 року уряд Кірибаті призупинив видачу всіх віз громадянам Китаю, та висунув вимогу для новоприбулих заповнити медичну форму, а від прибуваючих із країн, де вже зареєстровані випадки коронавірусної хвороби, пройти період самоізоляції.[106] Незважаючи на відсутність випадків, 28 березня президент Танесі Маамау оголосив надзвичайний стан.[107]
10 вересня 2020 року уряд оголосив, що залишатиме закритими кордони до кінця року, щоб уберегти країну від поширення коронавірусу.[108]
18 травня 2021 року місцевий моряк на судні, яке перебувало на карантині біля берега в порту Бетіо, дав позитивний результат тестування на коронавірус.[109]
Станом на 14 грудня 2021 року ВООЗ повідомила про відсутність підтверджених випадків COVID-19 і відсутність смертей на Кірибаті. Станом на 18 листопада 2021 року було введено загалом 82167 доз вакцини, що становить приблизно 19 % повністю вакцинованих і приблизно 49 % принаймні одною дозою вакцини.[110][111]
Станом на 18 березня всі вхідні транспортні рейси в країну, а також частина внутрішніх рейсів, були тимчасово припинені.[114]
Перші два випадки COVID-19 були підтверджені в гарнізоні армії США на атолі Кваджалейн 29 жовтня 2020 року. Їх обох помістили на керований карантин.[115]
Перший випадок підозри на коронавірусну хворобу в Федеративних Штатах Мікронезії зареєстровано 8 січня 2021 року в керованій ізоляції.[116][117] Пізніше цей випадок було визнано незаразним, та виявленням фрагментів вірусу після того, як особа одужала, та отримала негативні тести на антитіла та антиген пізніше ще цього місяця.[118][119]
Станом на 25 квітня 2022 року офіційна кількість випадків COVID-19 у Федеративних Штатах Мікронезії, повідомлена ВООЗ, становила 5; а станом на 6 квітня 2022 року загалом введено 117839 доз вакцини.[120]
Уряд Науру запровадив надзвичайний стан для запобігання поширення інфеції, призупинивши всі авіарейси в країну, крім одного, і запровадивши 14-денний карантин для всіх прибулих.[121]
14 грудня 2021 року на морському судні виявлено перенесений випадок хвороби. Оскільки хворий залишився на борту судна, він не вважається таким, що перебував на Науру.[122]
Станом на 30 березня 2022 року введено 22976 доз вакцини.[123]
2 квітня 2022 року на Науру зареєстрували перші 2 випадки COVID-19.[124]
Нова Зеландія повідомила про перший випадок хвороби в країні 28 лютого 2020 року в жителя країни, який прибув з Ірану 26 лютого.[125] Другий випадок зареєстровано в громадянина країни, який нещодавно їздив до північної Італії.[126] Перша місцева передача вірусу зареєстрована 4 березня в Окленді.[127] 29 березня Нова Зеландія повідомила про першу смерть від хвороби — 70-річної жінки з Вест-Коста.[128][129]
21 березня уряд Нової Зеландії запровадив чотирирівневу систему оповіщення для боротьби з пандемією COVID-19 у Новій Зеландії. 25 березня країна перейшла на 4 рівень небезпеки, встановила загальнонаціональний карантин і закрила кордони. Хоча масові зібрання були заборонені, а школи та більшість підприємств закриті, такі життєво необхідні заклади, як супермаркети, автозаправні станції та медичні служби, залишалися відкритими.[130][131][132] Завдяки успішним зусиллям по запобіганню поширення хвороби на кордонах Нової Зеландії, із запровадженням карантину та заходів соціального дистанціювання, систему рівня тривоги було поступово знижено до рівня 3 27 квітня та рівня 2 13 травня, із послабленням заходів на кожному етапі.[133][134] 9 червня Нова Зеландія увійшла до рівня небезпеки 1, де обмеження на економічну діяльність і повсякденне життя були скасовані, але кордони країни залишалися закритими для більшості прибуваючих з-за кордону.[135]
4 травня країна відзначила перший день, коли не було повідомлень про жодний новий випадок COVID-19, через місяць після того, як у країні оголосили карантин.[136] Станом на 31 травня був лише один активний випадок із загалом 1504 (1154 підтверджених і 350 ймовірних) випадків, 1481 одужали і 22 смерті.[137] До 8 червня цей останній активний випадок одужав.[138] Після 24 днів поспіль без нових випадків, 16 червня було зареєстровано 2 нових випадки після прибуття з-за кордону.[139]
11 серпня 2020 року в Окленді було зареєстровано 4 випадки хвороби, що стало першою зареєстрованою місцевою передачею вірусу через 102 дні.[140] Унаслідок спалаху хвороби в Окленді в серпні 2020 року по всій країні було відновлено карантинні обмеження.[141] У зв'язку зі скороченням кількості місцевої передачі вірусу, карантинні обмеження в Окленді та решті Нової Зеландії були почергово скасовувалися 30 серпня[142], 23 вересня[143] та 7 жовтня 2020 року.[144]
У той час як більшість випадків хвороби в Новій Зеландії протягом 2021 року реєструвались на кордоні, місцева передача вірусу періодично відбувалися переважно в регіоні Окленд у лютому та серпні 2021 року, що призвело в обох випадках до відновлення загальнонаціональних карантинних обмежень.[145][146]
Національна програма вакцинації Нової Зеландії розпочалася 20 лютого 2021 року.[147] Станом на серпень 2021 року було зроблено 3,33 мільйона щеплень; 2,17 мільйона осіб отримали першу дозу, а 1,16 мільйона додатково отримали другу дозу вакцини.[148]
На початку жовтня 2021 року прем'єр-міністр Джасінда Ардерн підтвердила, що стратегія ліквідації вірусу в Новій Зеландії буде поступово припинена на користь нової моделі, яка враховує рівень вакцинації в країні.[7][8]
У листопаді 2021 року плем'я маорі попросило антивакцинаторів припинити використовувати гаку «Ка мате» для просування своїх протестів.[149]
5 червня 2021 року було отримано перший позитивний результат ПЛР-тесту на Островах Кука, про що повідомили засоби масової інформації. Однак було визначено, що це залишкові явища в особи, яка раніше завершила карантин у Новій Зеландії, і тому не враховується як активний підтверджений випадок, тому що він вже був зарахований у Новій Зеландії та одужав.[150][151][152]
Станом на 2 серпня 2021 року Острови Кука повідомили ВООЗ про введення 21761 дози вакцини.[153] 24 серпня 2021 року міністерство охорони здоров'я Островів Кука повідомило, що завершило свою національну програму вакцинації проти COVID-19: 96,7 % відповідного населення, осіб віком від 16 років, були повністю вакциновані. Застосовувалась лише вакцина Pfizer–BioNTech проти COVID-19. Уряд готувався до проведення вакцинації осіб 12—15 років.[154]
3 грудня 2021 року на Островах Кука зареєстровано підозру на коронавірусну хворобу[155], однак пізніше було встановлено, що це перенесений у минулому безсимптомний випадок хвороби.[156]
15 лютого 2022 року було зареєстровано один випадок у особи на атолі Раротонга, яка нещодавно повернулася з Окленда. Підтверджено зараження варіантом Омікрон.[157]
Палау рано почало запроваджувати прикордонний контроль.[160] Президент країни Томмі Ременгесау видав указ про призупинення прийому чартерних рейсів з Китаю, Макао та Гонконгу з 1 по 29 лютого 2020 року.[161] До березня кордони країни були закриті.[160] Також був запроваджений карантин на 14 днів для всіх негромадян країни, які нещодавно в'їхали до Палау.[162]
Жителі Палау почали вакцинуватися проти COVID-19 у 2021 році.[160] Як підписант Договору про вільну асоціацію із США, Палау отримало вакцину за програмою Operation Warp Speed.[160][163]
31 травня 2021 року було підтверджено перший випадок хвороби в країні.[164]
Станом на 24 серпня 2021 року ВООЗ повідомила про 2 підтверджені випадки COVID-19 в Палау при відсутності смертей. Станом на 8 серпня 2021 року загалом було введено 26796 доз вакцини.[165]
20 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Папуа Новій Гвінеї.[166] У хворого взято мазки та направлено на дослідження в Гороцький науково-дослідний інститут. Далі було 3 повідомлення. Спочатку міністр охорони здоров'я Джелта Вонг повідомила про ймовірний випадок хвороби, а прем'єр-міністр Джеймс Марапе оголосив результат тестування негативним.[167][168] Були проведені додаткові тести, і прем'єр-міністр підтвердив позитивний результат на COVID-19.[169] Тоді міністр поліції Браян Крамер заявив у Facebook, що суперечливі результати були спричинені несправним тестовим обладнанням, і що було подано запити на проведення подальших тестів у Мельбурні.[170] Станом на 19 листопада 2020 року в Папуа Новій Гвінеї було зареєстровано 602 випадки хвороби, з них 585 одужання та 7 смертей.[23]
За даними ВООЗ, станом на 24 серпня 2021 року в Папуа Новій Гвінеї було зареєстровано 17947 підтверджених випадків COVID-19 із 192 смертями. Станом на 12 серпня 2021 року загалом введено 102074 дози вакцини.[171]
Було зареєстровано два ймовірних випадки COVID-19 на Самоа, які спостерігались після виявлення позитивного результату ПЛР-тесту в листопаді 2020 року.[173] Однак, ймовірно, обидва випадки були просто виявленням фрагментів вірусу в незаразних перенесених випадках хвороби в минулому, оскільки в жодному випадку не було симптомів і тісні контакти цих осіб мали негативний тест.[174] Третій позитивний ПЛР-тест надійшов до країни 12 лютого 2021 року.[175] З цих трьох позитивних результатів тесту Самоа офіційно повідомило ВООЗ лише про один підтверджений випадок COVID-19.[176]
Перший випадок COVID-19 на Соломонових Островах було підтверджено 3 жовтня 2020 року в студента, якого репатріювали з Філіппін 28 вересня 2020 року.[177]
Станом на 24 серпня 2021 року ВООЗ повідомила 20 підтверджених випадків COVID-19 та жодної смерті на Соломонових Островах. Останній підтверджений випадок було зареєстровано 5 квітня 2021 року, і всі випадки одужали. Станом на 6 серпня 2021 року в країні загалом введено 56621 дозу вакцини.[178]
9 листопада 2020 року Американське Самоа повідомило про перші 3 позитивні результати тестів на коронавірус.[182] Оскільки всі 3 підозрюваних випадки були на борту контейнеровоза, та не в'їздили на острови та не було підтверджено, що це активні випадки, про них не повідомляли ВООЗ.[183] Станом на 24 серпня 2021 року, згідно зі звітністю для ВООЗ, на островах не було підтверджених випадків COVID-19 і смертей; і станом на 8 серпня введено 52769 доз вакцини.[184]
Станом на 28 серпня 2020 року на території США Гуам було зареєстровано 1287 підтверджених випадків хвороби, з них 488 одужали та 10 померли.[185]
За даними ВООЗ, станом на 24 серпня 2021 року на Гуамі було 9138 підтверджених випадків COVID-19 із 145 смертями. Станом на 8 серпня 2021 року загалом введено 202807 доз вакцини.[186]
Гаваї
Перший випадок хвороби на Гавайських островах був зареєстрований 6 березня 2020 року, а перша смерть була зареєстрована 30 березня.[187]
У відповідь на початковий спалах хвороби губернатор Девід Іге оголосив карантин на території всього штату, який тривав з 24 березня по 30 квітня.[188] Після того, як через кілька місяців стався черговий сплеск випадків, на території островів удруге був запроваджений локдаун з 27 серпня по 9 вересня.[189] Пізніше локдаун було продовжено до 24 вересня.[190]
Осередок спалаху знаходився на острові Оаху, де проживає більшість жителів Гаваїв. Випадки також були зареєстровані на островах Гаваї, Мауї, Молокаї[191], Ланаї[192] та Кауаї. На Ніїхау, Кахоолаве та на північно-західних Гавайських островах не було зареєстровано жодного випадку хвороби.
Станом на 24 серпня 2021 року Гаваї мали найнижчий рівень захворюваності з усіх 50 штатів США — 4042 на 100 тисяч0 осіб і найнижчий рівень смертності — 39,9 на 100 тисяч осіб.[193]
Станом на 24 серпня 2021 року в штаті Гаваї було загалом 54366 підтверджених випадків хвороби, 2869 ймовірних випадків, 565 смертей і 3220 госпіталізацій.[194]
Станом на 24 серпня 2021 року, згідно з даними ВООЗ, на островах було 224 підтверджених випадки COVID-19 і 2 смерті; станом на 5 серпня введено 63302 дози вакцини.[195]
11 листопада 2020 року на Вануату зареєстровано перший випадок хвороби в чоловіка, який дав позитивний результат після повернення із США через Окленд і Сідней.[196] Станом на 24 серпня 2021 року у звіті ВООЗ у країні було 3 підтверджених випадки COVID-19 і нуль смертей; і станом на 15 серпня введено 27716 доз вакцини.[197]
Міжнародна допомога
Наприкінці липня 2021 року ЮНІСЕФ та уряд Японії оголосили про партнерство на суму 20,8 мільйона доларів США для підтримки урядів тихоокеанських островів у боротьбі з COVID-19. Раніше прем'єр-міністр Японії Йосіхіде Суґа оголосив про фінансову допомогу для зміцнення секторів охорони здоров'я в тихоокеанських острівних державах під час 9-ї зустрічі лідерів тихоокеанських островів.[198]
↑COVID-19: Current cases. Ministry of Health. 8 травня 2023. Процитовано 8 травня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Hawaii COVID-19 Data(англ.). Hawaii State Department of Health. Процитовано 4 травня 2023.
↑Info coronavirus Covid-19. Gouvernement de la Nouvelle-Calédonie(фр.). 17 січня 2023. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 22 січня 2023.
↑Guam COVID-19 Dashboard. Guam Department of Public Health and Social Services. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
↑ArcGIS Dashboards. who.maps.arcgis.com. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
↑[0=AZW22htK-DpyRwtEfZFGu-DMmxQ_uShQ6otJNOyYT5uaWuxyBuodDeABKBZmOMXml0vNz6W5q2O8p75-qE6QXf4YelfmBZDFfPphy9CeSwnwzr8cmu0av3Fgg6CnQkiqL2QDh_sQylP8TKOm-Whq70Svq9UX4vfQRg7AXLI4Ctwj4g&__tn__=%2CO%2CP-R MEDIA STATEMENT For Immediate Release Saturday, 2 April, 2022]. Facebook(англ.). 2 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
↑[0=AZVz9uzRZE775daldZiRIx8hapbZbcE70yEMsAyW6WURuCnHwPqopZDFiOZrutfBSId8e8NfvjYRRbwGaIfQVbtiRnuVbLC82-LsEYvp6xfEwPG0yy8zgiaQPgalMCvRedLMErsI_iN2DRersdnLhnMIFs-vS1Fn7hVgD6SkEw_RRQ&__tn__=%2CO%2CP-R Updates on border quarantine and positive COVID-19 case outside of quarantine]. facebook.com. Процитовано 21 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑[0=AZUIaDkg1M85yzBlzLJOYX-vND0ZdbeBLY-tKUBLcGEMIucQxxF9NzfYsORrXo0b7ZutZW6Bkc2IyGZtMVE_NbY7wsBNdpzrWOZgsiMQFLNzezzOWXWmVv1JensPNIkVSEQBtR4lmhodPPS_KTw_zGTSlKcnlOBMmvtSW9LLZZSzsEI3v-IuvTb1bzAOGQiz6Ol05K7CqjFjRR8sgsd9PQNrrwhFUVLYNIdOrEvwlPfR9A&__tn__=%2CO%2CP-y-R Tuvalu: COVID-19 confirmed cases in quarantine]. Facebook(англ.). 19 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
↑Drevikovsky, Janek; Chung, Laura (25 січня 2020). Two probable coronavirus cases in NSW. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020. (англ.)
↑Historical COVID-19 Case Detected. Cook Islands Ministry of Health. Cook Islands Ministry of Health. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021. (англ.)