Коронарія зозуляча
Корона́рія зозу́ляча, зозу́лин цві́т, бузьків вогонь, яснове́ць, [1] (Lychnis flos-cuculi) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae). ЕтимологіяНазва роду походить від латинського слова, що в перекладі означає «корона» (квітка рослини схожа на корону). Видова назва складається з двох латинських слів, лат. flos — «квітка», лат. cuculus — «зозуля»[2].. На стеблі коронарії (у вузлах) є краплі рідини, схожої на піну (звідси назва рослини — «зозулячі сльози»). Якщо обережно здути рідину зі стебла, можна побачити на ньому маленьку зелену личинку пінявки — дрібної комахи, яка виділяє рідину і живе у ній. Запилюється коронарія зозуляча нічними метеликами і бджолами, які прилітають до неї за нектаром і пилком. ОписБагаторічна рослина, висотою 30—70 см. Стебла прямостійні, з рідкісними, короткими, доволі грубими волосками, липкі, угорі галузисті. Листки супротивні, нижні — видовжено-лопатеві, черешкові; верхні — вузьколінійні, безчерешкові. Квітки зібрані в нещільні суцвіття. Чашолистків і пелюсток по 5. Віночок від рожевого до фіалково-червоного. Кожна пелюстка довжиною до 2,5 см, глибоко розсічена на 4 частки. Тичинок зазвичай 10. Плоди: зеленуваті, 5-клапанні, 8–13 мм завдовжки капсули. Цвітіння відбувається протягом червня — серпня.[3][4] ПоширенняЄвропа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна, Австрія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія); Азія (Росія) Введено: Північна Америка (Канада, США); Японія (Кюсю). Також культивується. Населяє джерела, заболочені джерела, береги, вологі бережні луки, дорожні й польові канави, сінокоси. Росте на вологих луках, на болотистих місцях поодиноко або групами по всій Україні.[3][4][5][6] ОхоронаВ Україні вид перебуває під охороною — він занесений до переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської та Запорізької областей.[4][6][7][8]. Основним негативними факторами є антропогенне порушення місць зростання, рекреаційне навантаження, збір квітів населенням.[4][8] Коронарія зозуляча як елемент біорізноманіття охороняється в Карпатському біосферному заповіднику, Дніпровсько-Орільському і Українському степовому природних заповідниках, Національному заповіднику «Хортиця» та ряді інших природно-заповідних об'єктів України.[5][9] Практичне значенняЧудова декоративна рослина. На луках часто росте великими ділянками, які справляють сильне враження під час масового цвітіння. ГалереяПримітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
