Коротнєв Олексій Олексійович
Олексі́й Олексі́йович Коротнєв (нар. 15 (27) лютого 1854, Москва, Російська імперія — пом. 27 (15) червня 1915, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — російський і український зоолог, член-кореспондент Петербурзької академії наук — з 1903. ЖиттєписЗакінчив Московський університет 1876 року — фізико-математичний факультет. 1881 року захистив докторську дисертацію. З 1887 року — професор Київського університету, завідував кафедрою зоології з порівняльною анатомією. Читав курс на кафедрі до 1910 року. Створив кафедральну програму, котра охоплювала велику кількість живих істот. Свого часу з його працями ознайомлювався Чарлз Дарвін. Здійснив подорожі на острови Індійського (зокрема, острів Ява) та Тихого океанів — у 1885 та 1890—1891 роках. В 1886 році організував російську біологічну станцію на узбережжі Середземного моря, у Вільфранші. Разом із хранителем Зоологічного музею Київського університету Юлієм Семенкевичем побував в науковій експедиції на Шпіцбергені; під час досліджень вони зібрали великі ботанічну та зоологічну колекції. У 1900—1902 роках вивчав фауну озера Байкал. Протягом 1900—1901 років разом з В. П. Гаряєвим і Ю. Н. Семенкевичем робили берегові дослідження та брали проби з неглибоких місць. Вивчали острів Ольхон, Мале Море, Баргузинську[ru] та Чивиркуйську затоки[ru], умови проживання байкальської нерпи. 1902 року експедиція отримала ґрунтовнішу матеріальну базу, почали проводити глибинні обстеження, за сезон досліджень було зібрано близько 300 видів бокоплавів (гаммарид). Зібраний матеріал з байкальської експедиції за короткий відтинок часу був опрацьований вченими Російської імперії та з-за кордону та вийшов друком в ряді видань, зокрема, у юбілейному збірнику «Фауна Байкалу» — до 50-річчя Східно-Сибірського відділу Імператорського російського географічного товариства. Його праці присвячені дослідженням зародкового розвитку та мікроскопічної будови кишковопорожнинних, червів, комах, моховаток, покривників. 1905 року в часі заворушень та розігнання Київського університету перебував під наглядом царської охранки за підтримку соціал-демократичних організацій. Збереглося 7 листів Коротнєва до Антона Чехова, з яким він товаришував ще з часів навчання у Московському університеті, в одному з них він в 1901 році описує моральну атмосферу в універистеті як «беззмінно гнітючу». Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[2] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Коротнєва відсутні.[3] Наукові праці
Примітки
Посилання
Література та джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia