Корсовецький Орест Іванович

|Примітки=

Корсовецький Орест (*9 серпня 1925(19250809), Клембівка Ямпільського району Вінницької області - *7 вересня 2000 року, Крим) - український поет, публіцист, фольклорист і педагог.

Народився Орест Іванович в учительській родині. Розпочав навчання 1933 року в школі на шахті Холодна Балка на Донбасі.

На початку німецько-радянської війни батьки Ореста вчителювали в Романківській семирічній школі, що в Кам'янському районі на Дніпропетровщині (нині с. Романкове у складі м. Кам'янського). Евакуюватись не встигли. Батько став працювати директором середньої школи № 27 м. Кам'янського. Орест 1942 року закінчив у Кам"янському середню школу № 26. Жили в Романковому на вулиці Молокова, 19.

Влітку 1942 Орест подав документи на вступ на філологічний факультет Дніпропетровського українського державного університету (відділення української мови та літератури). Проте навчання в університеті вже 1943 року припинено.

Орест за німецької влади став членом молодіжної підпільної патріотичної групи селища Романкове, брав участь у партизанському русі. За наказом командира підпільної групи він написав тексти листівок, вірші про народну боротьбу, а також пісні, що виконувалися на відомі мелодії. Працював у романківському клубі, де діяв осередок товариства "Просвіта".

Після визволення Дніпродзержинська О. Корсовецький призваний до лав Червоної армії. З боями пройшов через всю Україну, закінчив війну в Чехословаччині. Демобілізувався у 1948 р.

У 1948 вступив на заочний відділ Немирівського педучилища (Вінницька область).

У 1950 вступив на заочний відділ філологічного факультету Вінницького педінституту на спеціальність «українська мова та література». Після закінчення вузу вчителював.

Одночасно друкувався у районних газетах, республіканській пресі, в журналі "Дніпро" (з 1957 року). Так сталося, що О.Корсовецький потрапив на Чукотку, де прожив 21 рік. Учителював, навчаючи дітей чукчів, евенів, ескімосів. Робітником брав участь у експедиціях ґрунтознавців, ботаніків, геологів.

У 1987 р. після виходу на пенсію О. Корсовецький повернувся до Криму.

Мешканці с. Чорноморське (АР Крим) висловили бажання присвоїти місцевій бібліотеці ім'я О.Корсовецького, який тривалий час жив і творив у цьому містечку.^[1]

1987 р. - перша збірка поезій "Над слідом ведмежим намет", (перевидання: Київ, Видавництво «Радянський письменник», 1989).

Важливу роль у формуванні таланту О. Корсовецького зіграв М. Рильський. "Їй-богу, талановитий!" - так писав Максим Рильський про О. Корсовецького в одному з листів до редактора журналу "Дніпро" Олександра Підсухи.

• Корсовецький Орест [Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Зміст творів [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Биобиблиографический указатель «Орест Корсовецкий. Поєт, педагог, патріот», составленный библиографом Н. Н. Сафроновой.
• Губар О.І. Чорноморська хвиля. Донецьк: Український культурологічний центр. 1995. 240 с.
• Сучасні українські письменники Криму : навч. посіб. з укр. літ. для навчальних закладів Криму / О. І. Губар. - Сімферополь : Кримнавчпеддержвидав, 1997.