Корсунов Юрій Миколайович
Ю́рій Микола́йович Корсунов (нар. 28 листопада 1969, м. Харків) — український військовослужбовець, політик та громадський діяч, учасник антитерористичної операції на сході України, сержант[1], доброволець батальйону міліції «Харків-1» (2014—2015), командир роти 228-го окремого батальйону 127-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України (2022)[2], кавалер ордена «За мужність» III ступеня[1], депутат Харківської міської ради VIII скликання (з 2020), заступник голови ради Харківської обласної громадської організації «Спілка ветеранів АТО» (з 2015). БіографіяЮрій Корсунов народився 28 листопада 1969 року в м. Харкові. Виростав на харківському житловому масиві «Салтівка»[3]. Середню освіту здобував у Харківській середній школі № 97. Одночасно займався спортом та ходив до аероклубу, де стрибав з парашутом та вчився пілотажу на вертольоті. Мріяв стати, як і його дядько, військовим льотчиком.[3] По завершенні школи вступив до Харківського політехнічного інституту, а після першого курсу був призваний до Червоної армії[3]. У 1992 році став приватним підприємцем. Спочатку займався торгівлею, а згодом став працювати у сфері будівництва.[3][4] У 2009 році здобув вищу освіту, закінчивши економічний факультет Харківського інституту управління. Пізніше, у 2016 році, він закінчив юридичний факультет Харківського національного університету внутрішніх справ. З початком російсько-української війни у 2014 році Юрій Корсунов облишив свій бізнес і став одним з перших, хто став добровольцем батальйону міліції особливого призначення «Харків-1» і проходив службу до 2015 року.[4][5][6] У складі батальйону брав участь у протистоянні Росії у Харкові та на Донбасі: у бойових діях на лінії зіткнення у Слов'янську, Новоайдарі та інших місцях Донецької та Луганської областей, брав участі у затриманні терориста на Куп'янщині. За словами колишніх командирів батальйону «Харків-1», Юрій Корсунов відзначився як мотивований, патріотичний боєць, на якого можна покластися.[5][3] У 2015 році перейшов на державну службу, ставши головним спеціалістом Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції і працював на цій посаді до 2016 року. У 2016 році він повернувся до військової служби в лавах Національної гвардії України та перебував на ній до 2017 року. В цей час він брав участь у війні на сході України. Відзначався командуванням за успішно виконані бойові завдання.[6][4] У 2017 році Юрій Корсунов повернувся в бізнес і знову став приватним підприємцем. У 2020 році він став директором Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив „Доброволець“». На місцевих виборах 2020 року Юрій Корсунов балотувався до Харківської міської ради у виборчому окрузі № 7. На цей час він вже був членом політичної партії «Європейська Солідарність».[7]. За підсумками виборів, які відбулися 25 жовтня 2020 року, він став депутатом Харківської міської ради VIII скликання та увійшов до фракції Політичної партії «Європейська Солідарність». У міській раді він є секретарем постійної комісії з питань містобудування, архітектури та земельних відносин.[6][8][9] З початком широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну в лютому 2022 року став до лав 228-го окремого батальйону «Ветерани АТО» 127-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України, в якому командує ротою. Бере участь у боях за Харків.[2] Має військове звання сержанта[1]. Громадська діяльністьЮрій Корсунов був учасником Помаранчевої революції, будучи членом Української народної партії, та Євромайдані у Харкові та Києві, де пережив кілька штурмів Майдану. Також брав участь в акції протесту проти проросійського з'їзду під Палацом спорту у Харкові.[3] Юрій Корсунов є одним із організаторів ветеранського руху[2], одним із співзасновників Харківської обласної громадської організації «Спілка ветеранів АТО», що була створена у квітні 2015 року. В ній він став заступником голови Ради (секретарем Ради).[6][10][8][11][12] З 2015 року він був організатором та координатором низки акцій та заходів, зокрема, автопробігу[13], акцій протесту органів влади на захист прав ветеранів АТО[14][15] та «Маршу Єдності» у Харкові 5 лютого 2022 року[16] Також він брав участь у проведенні спільно з Університетським консорціумом конкурсу на кращий проєкт пам'ятника Захисникам України в Вовчанському, Краснокутському районах та в місті Чугуїв Харківської області, є співорганізатором низки спортивних змагань для молодих спортсменів та учасників Антитерористичної операції на сході України й Операції об'єднаних сил.[14] Юрій Корсунов брав участь як організатор та активний учасник процесу проєктування та встановлення Монументу Захисникам України у Харкові, який було відкрито 14 жовтня 2019 року.[14] З грудня 2018 до листопада 2019 року він був радником Голови Харківської облдержадміністрації Юлії Світличної. Після її звільнення з цієї посади він також припинив свої повноваження.[14] Також він брав участь у роботі «Штабу оборони Харківщини» (об'єднання громадських організацій та людей, які заявляють про готовність стати на захист Харкова в умовах загрози з Росією) у січні 2022 року[17][18] Юрій Корсунов є співзасновником низки кооперативів, сільськогосподарських підприємств та громадських організацій, у тому числі благодійного фонду «Допомога ветеранам АТО», громадської організації «Спортивний клуб АТО-М».[9], а також він є членом ГО «Res_Publica. Брати по Зброї»[19] Він є помічником-консультантом на громадських засадах народної депутатки України Ірини Фріз.[9] ІнцидентиУ листопаді 2021 року щодо Юрія Корсунова у соціальній мережі Facebook була поширена неправдива інформація щодо він нібито не брав участі у війні на сході України. яка, на думку його побратимів, розміщена не лише для дискредитації самого пана Корсунова, але й ветеранського руху загалом[5]. 27 листопада 2021 року Юрій Корсунов, відкривши свій автомобіль, відчув, що крісло в ньому хтось рухав, а під рулем виявив пристрій для стеження та прослуховування, який вилучили викликані ним правоохоронці.[19] При перевірці камер спостереження та відеореєстратора виявилось, що запис з моментом проникнення до автомобіля сторонніх осіб вилучено. Цей інцидент він пов'язав зі своєю політичною та громадською діяльністю, оскільки він є депутатом він опозиційної партії, займається питаннями територіальної оборони та критикує владу через недостатні дії із формуванням загонів територіальної оборони для відсічі агресії Росії.[20][21][22] Відзнаки та нагороди
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia