Корупція в Казахстані

Корупція в Казахстані є величезною проблемою сучасного Казахстану, яка загальмовує економічний та політичний розвиток країни. За підсумками 2019 року Казахстан у рейтингу посів 113 місце у списку зі 180 країн і набравши 34 бали зі 100, а в 2020 році посів 94 місце зі 180 країн і набравши 38 бали зі 100^[1], а роком раніше Transparency International відвів Казахстану 12 місце (яке було поділено з кількома іншими країнами) за рівнем корумпованості. Загальний бал Казахстану тоді дорівнював 31 зі 100 можливих (при тому, що бал нижче 30 означає «нестримну корупцію»).^[2] Колишній президент Назарбаєв оголосив «священну війну» корупції та наказав вжити «10 заходів проти корупції» для боротьби з корупцією на всіх рівнях держави та суспільства. За підсумками 2014 Казахстан зайняв 126-е місце зі 175 країн світу за рівнем сприйняття корупції за версією Transparency International.^[3]^[4]^[5]

Декілька міжнародних НУО звинуватили уряд Назарбаєва в порожньому створенні видимості в антикорупційній активності. Незважаючи на головування в Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі в 2010, деякі активісти в самій країні та за її межами стверджують, що було докладено мінімум зусиль у вирішенні проблем «утиску людських прав» та «широко поширеної корупції». Сама сім'я Назарбаєвих була впутана в серію розслідувань щодо відмивання грошей, підкупу, вбивств, які проводять уряди Західних країн. Серед даних розслідувань наводиться так званий Казахгейт, в результаті якого Міністерство юстиції США не підтвердило провину сім'ї Назарбаєвих і закрило справу у серпні 2010 року.^[6]

Міжнародна правозахисна організація Global Witness звинувачувала компанію «Казахмис» у прихованні інформації про власників і директорів компанії, вказуючи на свідчення, що вона належить особисто президентові Казахстану Нурсултану Назарбаєву.^[7]

Колишній міністр в уряді Назарбаєва, Заманбек Нуркаділов (згодом був убитий) заявив, що Назарбаєв має відповісти на звинувачення, що казахстанські чиновники прийняли мільйони доларів у вигляді хабарів від посередника для американських нафтових фірм у 1990-х роках.^[8]