Корінь Григорій Ількович

Григорій Ількович Корінь
|Премії=
Народження	22 лютого 1935(1935-02-22) с. Криворіжжя Ростовська область, Росія
Смерть	24 лютого 1998(1998-02-24) (63 роки)
	Київ
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українець
Країна	СРСР, Україна
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	художник
Нагороди

Григо́рій І́лькович Ко́рінь^[1] (22 лютого 1935, Ростовська область — 24 лютого 1998, Київ) — український художник-шістдесятник, заслужений діяч мистецтв України (1994)^[2], лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1991)^[3].

Народився 22 лютого 1935 року на території сучасної Ростовській області Росії в українській селянській родині. Ще з юнацьких років усвідомив свою етнічну приналежність, прагнув присвятити своє обдарування українському народові. По закінченню Луганського художнього училища в 1963–1968 роках студіював у Харківському художньо-промисловому інституті.

З 1968 року і до кінця життя мешкав у Києві. Спільно з іншими митцями був зачинателем і фундатором монументального цеху Спілки художників України.

Син — скульптор Володимир Корінь (нар. 1962)^[4].

Помер після тяжкої хвороби через два дні після 63-го дня народження, 24 лютого 1998 в Києві^[4]. Похований разом з дружиною в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59.60″ пн. ш. 30°30′6.40″ сх. д. / 50.4165556° пн. ш. 30.5017778° сх. д. / 50.4165556; 30.5017778).

Впродовж усього життя здійснив чимало монументальних праць, у яких присутні новітні побудови стінопису в українському національному стилі за формою і за змістом. Це, насамперед, мозаїка інтер'єрів станції метро «Золоті ворота» в Києві, виконані ним у співавторстві з В. П. Федьком, відзначені у 1991 році Державною премією України в галузі архітектури. На фризі у проміжному вестибюлі між двома «прольотами» ескалатора, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться мозаїчний напис «СЛАВА УКРАЇНІ». У 1989 році це гасло офіційно вважалось неприйнятним і його вживання (а тим більше пропаганда) могло призвести до переслідувань^[5].

Григорій Корінь створив розпис «Казковий світ» у дитячій республіканській бібліотеці (1976), майоліковий рельєф «Історія Київської Русі» в інтер'єрі київського кінотеатру «Київська Русь» (1979). Багато втілено митцем в інших видах і жанрах образотворчості, зокрема в графіці, батику, малярстві.

• 
  Станція метро «Золоті ворота»
• 
  Мозаїка біля ескалаторного тунелю
• 
  Мозаїка на склепінні проходу до платформи: Св. Феодосій, співзасновник Києво-Печерської лаври
• 
  Мозаїка Петро Милоніг

• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 318 . — ISBN 5-88500-071-9.
• Стороженко М. Світло мистецького логосу у творчості Григорія Кореня / Микола Стороженко // Образотворче мистецтво. — 2009—2010. — № 4—1. — С. 51—53 : іл.

• Проєкт «Українці у світі» [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.]
• «Найісторичніша» станція київського метро потрапила в топ-20 Європи. Фото [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]