Косолапов Річард Іванович

Косолапов Річард Іванович
Косолапов Річард Іванович
рос. Ричард Иванович Косолапов
Народився	25 березня 1930 ; станиця Новоніколаєвська, тепер смт Новоніколаєвський Новоніколаєвського району Волгоградської області, Російська Федерація
Помер	15 листопада 2020 (90 років) ; Москва, Росія
Громадянство	СРСР, Росія
Національність	росіянин
Діяльність	філософ, соціальний філософ, викладач університету, політик, головний редактор
Галузь	соціальна філософія і політика
Alma mater	філософський факультет МДУd (1955)
Науковий ступінь	доктор філософських наук (1971)
Вчене звання	професор[d]
Знання мов	російська
Заклад	Department for Agitation and Propagandad
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d] і головний редактор
Партія	КПРС, КПРФ
Конфесія	атеїзм
Нагороди
	; ; ;

Річард Іванович Косолапов (25 березня 1930(19300325), станиця Новоніколаєвська, тепер смт Новоніколаєвський Новоніколаєвського району Волгоградської області, Російська Федерація — 15 листопада 2020) — радянський партійний діяч, філософ, головний редактор журналу «Коммунист». Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Член ЦК КПРФ. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Доктор філософських наук (1971), професор (1974).

Життєпис

Народився в козацькій родині. Закінчив середню школу із срібною медаллю.

У 1950—1955 роках — студент філософського факультету Московського державного університету імені Ломоносова, за спеціалізацією «логіка».

У 1955—1958 роках — на відповідальній комсомольській роботі в Брянському обласному комітеті ВЛКСМ.

Член КПРС з 1957 року.

У 1958—1959 роках — викладач Армавірського педагогічного інституту.

Закінчив очну аспірантуру філософського факультету Московського державного університету імені Ломоносова, був секретарем комсомольської організації факультету. Кандидат філософських наук (1962, дисертація «Комунізм і звільнення людини в сфері праці»).

У 1961—1964 роках — викладач філософського факультету МДУ, співробітник і партійний організатор кафедри історичного матеріалізму.

У 1964—1966 роках — співробітник Інституту економіки світової соціалістичної системи АН СРСР.

У 1966—1974 роках — лектор, консультант, керівник групи консультантів, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС. У 1971 році захистив докторську дисертацію «Соціалізм і проблеми звільнення праці» в Інституті марксизму-ленінізму при ЦК КПРС.

У 1974—1976 роках — 1-й заступник головного редактора газети «Правда».

У березні 1976 — березні 1986 року — головний редактор журналу «Коммунист».

З березня 1986 року — професор кафедри соціальної філософії філософського факультету Московського державного університету імені Ломоносова, в.о. декана філософського факультету МДУ (1986—1987). У 1987—1991 роках — професор кафедри історичного матеріалізму філософського факультету МДУ, в 1991—2015 роках — головний науковий співробітник кафедри соціальної філософії / соціальної філософії та філософії історії філософського факультету МДУ; член низки спеціалізованих рад при МДУ.

Був членом ради і одним із творців «Асоціації наукового комунізму», брав участь в двох ініціативних з'їздах комуністів Росії (квітень і червень 1990 року), що відбулися в Ленінграді. Був відповідальним секретарем оргбюро Руху комуністичної ініціативи. У листопаді 1991 року на I з'їзді Російської комуністичної робітничої партії обраний членом її ЦК. Брав участь у роботі очолюваного В. Купцовим Оргкомітету із скликання II надзвичайного з'їзду Компартії Російської Федерації. Був обраний членом ЦВК КПРФ, обирався членом ЦК КПРФ.

Голова Федерації комуністів навчальних, наукових і творчих організацій. 22 квітня 2012 року на VIII об'єднавчому з'їзді обраний членом ЦК РКРП—КПРС. Входив в Ювілейний комітет з підготовки до 100-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції (2016). Один з керівників руху Російських вчених соціалістичної орієнтації, член президії Російської народної академії наук. Один із головних популяризаторів Йосипа Сталіна в Росії.