Костенко Федір Якович

Костенко Федір Якович
Народження	10 (22) лютого 1896(1896-02-22) Російська імперія
Смерть	26 травня 1942(1942-05-26) (46 років) Балаклійський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Федеральне військове меморіальне кладовищеd
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	кіннота
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1915—1942
Звання	Генерал-лейтенант
Командування	26-а армія (СРСР)
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Польський похід РСЧА Німецько-радянська війна
Нагороди

Косте́нко Фе́дір Я́кович (10 (22) лютого 1896(18960222) — 26 травня 1942)  — радянський воєначальник, генерал-лейтенант, командувач фронтами та арміями під час німецько-радянської війни.

Народився в слободі Велика Мартиновка Російської імперії, нині Ростовської області 22 лютого 1896, в родині селянина.

Почав службу у російському війську у 1915 році. В чині старшого унтер-офіцера брав участь у першій світовій війні.

Під час громадянської війни — підпомічник командира ескадрону у 1-й кінній армії Будьонного.

Після громадянської війни залишився служити в РСЧА. Обіймав посади командира ескадрону, очільника полкової школи, командира кавалерійського полку, дивізії, корпуса, командувача військовою кавалерійською групою Київського особливого військового округа.

Трагічною сторінкою біографії воєначальника стали бої в оточенні під Харковом, де він бився в ранзі заступника командувача військами фронту. Рішенням Ставки ВГК командувачем Південно-Західним фронтом на час Харківської наступальної операції був призначений Маршал Радянського Союзу Семен Тимошенко. Через прорахунки вищого командування успішно розпочата операція закінчилася катастрофою: навколо радянських військ зімкнулося кільце оточення. Саме генерал-лейтенант Костенко об'єднав в армійську групу радянські війська, що потрапили у пастку і прийняв на себе командування нею. У складній обстановці він та його штаб робили все, аби налагодити управління частинами та з'єднаннями і заподіяти супротивнику максимальної шкоди.^[1]

У травні 1942 року генерал-лейтенант Федір Костенко пропав без вісті.^[1]

Наприкінці квітня 2017 року рештки генерала були знайдені пошуковцями ВПО «Орієнтир» на території Балаклейського району між селами Гусаровка і Лозовенька.^[2] 2о червня 2017 року на Федеральному військовому меморіальному кладовищі у Підмосков'ї останки генерал-лейтенанта Федора Яковича Костенка були урочисто перепоховані.^[3]

• орден Леніна
• орден Червоного Прапора
• Орден Червоної Зірки
• Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

• О. В. Буцько Костенко Федір Якович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 224. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• О. Якубець Українці серед вищого командного складу збройних сил СРСР у роки німецько-радянської війни [Архівовано 3 березня 2019 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2018. — № 5. — С. 90.
• Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — 408 с. — ISBN 5-86090-113-5. (рос.)

• Л. Ионова След генерала [Архівовано 3 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Биография Костенко Федора Яковлевича (1896—1942) [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)