Кострюков Микола Григорович

Микола Григорович Кострюков
Народження	3 травня 1924(1924-05-03) в станиці Камишевська Цимлянського району Ростовської обл., РФ
Смерть	19 жовтня 1984(1984-10-19) (60 років) місто Новошахтинськ Ростовської обл., РФ
Поховання	Новошахтинськ
Країна	СРСР
Рід військ	піхота
Роки служби	1942–1946
Звання	гвардії сержант
Командування	відділенням 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви	Радянсько-німецька війна
Нагороди	Медалі

Кострюков Микола Григорович (3.05.1924 — 19.10.1984) — учасник Радянсько-німецької війни, командир відділення 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант^[1].

Народився 3 травня 1924 року у в станиці Камишевська Цимлянського району Ростовської обл., РФ. Освіта початкова середня. Працював горноробочим шахти в м. Новошахтинськ Ростовської обл.

В Червоній Армії з серпня 1942 року. На фронті з березня 1943 года. Командир відділення 6-ї роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії сержанту Кострюкову^[2] Миколі Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»^[3].

Після війни демобілізувався, повернувся в рідную станицю Камишевську^[4], потім переїхав в м. Новошахтинськ, де жив і працював до кінця життя.

• медаль «Золота Зірка» № 8888 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
• Орден Леніна
• Медалі

• Кострюков Николай Григорьевич [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Они прославили Цимлу^{[недоступне посилання з квітня 2019]} (рос.)
• Герои Советского Союза — уроженцы Дона [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Список Героев Советского Союза (Ростовская область)^[ru] (рос.)

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382(рос.)
• Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
• О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз. [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)