Костянтин Корибут-Вишневецький

Костянтин Вишневецький
Псевдо	Корибут
Народився	дата невідома Вишнівець
Помер	1574(1574)
Поховання	Києво-Печерська лавра
Підданство	Велике князівство Литовське
Діяльність	військовик, державний діяч
Відомий завдяки	очільник депутації руських магнатів на Люблінському з'їзді
Титул	князь
Посада	староста Житомирськийd[1] і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Військове звання	ротмістр королівськийd[1]
Конфесія	православний
Рід	Вишневецькі
Батько	Іван Вишневецький
Мати	Анастасія Семенівна Олізарович
Брати, сестри	Андрій Вишневецький, Сигізмунд Вишневецький і Дмитро Вишневецький
У шлюбі з	Ганна-Єлизавета Свірщ
Діти	Костянтин, Олександра, Ганна

Костянтин Корибут-Вишневецький (? — 1574) — руський (український) магнат, князь гербу Корибут, староста житомирський у 1571—1574 роках.

Походив з магнатської родини князів Вишневецьких. Син Івана Вишневецького та Анастасії Олізарович. Брат князя Андрія Вишневецького.

Навчання отримав у маєтку батька. Замолоду брав участь у походах батька проти татар, згодом — у Лівонській війні. За власні кошти наймав 200 гусарів для походу проти Москви. Завдяки йому у 1564 році було відбито наступ московського воєводи Васілія Серебрянського й здобуто перемогу у битві під Чашниками.

У 1569 році очолював депутацію українських магнатів на Люблінському з'їзді. Виступав спочатку разом з князями Василем Костянтином Острозьким, Олександром Чорторийським, Андрієм Вишневецьким, Романом Санґушком, Андрієм Капустою противником Люблінської унії. Вимагав збереження старовинних прав української шляхти, збереження в офіційних документах використання староукраїнської мови та рівність віросповідання. Після виконання цих умов підписав угоду, проте не зміг домогтися зрівняння статусу Великого князівства Руського з Великим князівством Литовським та Королівством Польським. Потім, 24 травня 1569 року склав присягу Речі Посполитій.

У 1570 році Костянтина Вишневецького запрошено до почту короля Речі Посполитої з титулом королівський дворянин. У 1571 році король Сигізмунд II Август своїм універсалом призначає Костянтина Вишневецького старостою житомирським та підвоєводою київським.

Помер у 1574 році, був похований у Києво-Печерській лаврі.

Дружина — Анна Єлизавета з Вільхівця Свірщ (пом. 1582^[2]), донька Яна Свірча-молодшого та Анни Лянцкоронської (доньки Ієроніма Лянцкоронського, скальського старости). По смерті чоловіка вийшла перед 1572 роком заміж за коронного підчашого Яна Остроруга. Діти:

• Костянтин (1564—1641);
• Анна (?—1591) — дружина каштеляна холмського, стражника коронного Яна Замойського (пом. 1619^[3]).

• Український портрет XVI—XVIII століть, — К. : ТОВ Артанія Нова, 2004. — С. 190.
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 549. (пол.)

• Konstanty ks. Wiśniowiecki h. Korybut (ID: dw.12380) [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)