Косяченко Григорій Панфілович
Григорій Панфілович Косяченко (29 (16) вересня 1903, с. Черняхівка, нині Яготинський район, Київська область — 11 лютого 1935, Київ) — український поет доби Розстріляного відродження. ЖиттєписГригорій Косяченко народився в селі Черняхівка у не багатій селянській родині. Він з дитинства наймитував у поміщицьких економіях. Закінчив середню комерційну школу у Києві. У 1925 році навчався в Київському інституті народного господарства. Друкуватися почав 1924 року у газеті «Більшовик» та журналі «Глобус». Належав до «Гарту», Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. Перша книга — збірка «Віхоли» (1927). Наступні — «Залізна кров» (1927), «Схід сонця» (1928), «Шторм» (1929), «Полустанок» (1930), «Дорога» (1931), «Борня і дні» (1932). Похований у Києві на Байковому кладовищі ТворчістьГригорій Косяченко належить до революційно-реалістичної течії 1920 — 1930-тих років, у його поезіях відображалися тогочасні соціальні процеси в місті й на селі, краса рідного краю. Радянська вульгарно-соціологічна критика безпідставно звинувачувала його творчість в занепадництві, песимізмі. Твори
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia