Котельников Петро Іванович

Котельников Петро Іванович
Народився	1809  Суджа, Суджанський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Помер	28 травня (9 червня) 1879  Казань, Російська імперія
Поховання	Казань
Країна	Російська імперія
Діяльність	математик
Alma mater	Імператорський Харківський університет (1828)
Галузь	алгебра і математичний аналіз
Заклад	Імператорський Казанський університет
Діти	Aleksandr Kotelnikovd

Петро Котельников (1809–1879) — український математик, професор, доктор філософії. Уродженець козацького міста Суджа. Батько математика А. П. Котельникова, дід вченого-радіотехніка Ст. А. Котельникова.

Народився в 1809 в Суджі Курської губернії, в збіднілій шляхетській родині. Рано залишився сиротою і виховувався у сім'ї двоюрідного дядька. Початкову освіту здобув у повітовому училищі та в Курській гімназії. У чотирнадцять років вступив до Харківського університету, який закінчив у 1828, отримавши ступінь кандидата фізико-математичних наук. По закінченні Харківського університету був направлений до Професорського інституту при Дерптському університеті, де навчався у Перевощикова, Бартельса і Струве. Пирогов, що навчався там же, писав:

Котельников, хворий і кволий, але геніальний математик, за запевненням професорів Бартельса і Струве і за запевненням товаришів, день і ніч сидить над математичними викладками; він вивчив усі тонкощі небесної механіки Лапласа. Від Котельникова всі очікують, що він займе найвище місце (вище за самого Остроградського).

Удостоєний 8 лютого 1833, після захисту дисертації «Exponuntur formulae analyticae quibus perturbatio motus giratorii terrae determinatur», ступеня доктора філософії та магістра вільних наук, він був направлений закордон і протягом двох років перебував у Берлінському університеті, де займався у Штейнера та Діріха, «Вже не міг займатися так посилено і так плідно, як раніше; він сам скаржився Пирогову не тільки на припадки ядухи, а й на те, що часом відчуває якийсь дивний тягар, як камінь, у мозку».

У 1835, після пробної лекції в Імператорській академії наук, отримав направлення до Казанського університету, де йому було доручено читання аналітичної механіки та статики. З серпня 1837 він став екстраординарним професором Казанського університету і допомагав Лобачевському читати алгебру та диференціальне числення; вже 3 березня 1838 був возведений у звання ординарного професора, незважаючи на наявність вакансії в університеті (тобто зі збереженням окладу екстраординарного професора).

У 1839 був обраний деканом фізико-математичного факультету (до січня 1862), неодноразово перебував на посаді ректора (влітку 1855, 1858 та 1860, у листопаді 1858—січні 1859); з травня 1863 був заслуженим професором; 3 березня 1878 був одностайно обраний почесним членом Казанського університету. Читав лекції з усіх розділів чистої та прикладної математики, читав також публічні лекції прикладної механіки та загальнодоступної астрономії, які завжди приваблювали численних слухачів. За відгуками його слухачів, «зовнішнє оздоблення його лекцій було дивовижним; ясність викладу була така велика, що, мабуть, була навіть зайвою, бо слухачеві майже не доводилося докладати праці для засвоєння читаного. Виклад свій він ще супроводжував надзвичайно вдалими дотепами і каламбурами, з яких багато які надовго збереглися в пам'яті слухачів».

З 1854 він безоплатно викладав фізику в Родіонівському інституті благородних дівчат .

Окрім математики, Петро Котельников чудово орієнтувався у філософії Гегеля, якою зацікавився у Берліні; нарешті, він був також чудовим знавцем музики та гарним піаністом.

Помер 28 травня 1879 і був похований у Казані.

• дисертація «Exponuntur formulae analyticae quibus perturbatio motus giratorii terrae determinatur» (Про аналітичні формули, що визначають виникнення руху земної кулі)
• «Про чисельне значення деяких сум» («Вчені записки Казанського університету», 1848);
• «Перетворення диференціального параметра ${\displaystyle (\partial ^{2}V/\partial x^{2})+(\partial ^{2}V/\partial y^{2})+(\partial ^{2}V/\partial z^{2})}$»
• «Про упередження проти математики» (1842)
• «Доля астрономічної географії у Росії» (1851).

Діти:

• Єлизавета (1856–1922), член Казанського фізико-математичного товариства
• Олександр (1865–1944), математик, професор Казанського університету
  • Володимир (1908 — 2005), онук, вчений-радіотехнік

• Котельников, Петр Иванович [Архівовано 26 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Казанского университета: За сто лет (1804—1904): В 2 ч. / Под ред. заслуж. орд. проф. Н. П. Загоскина. — Ч. 1. — С. 375—378.
• Котельников, Иван Петрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.) — в заглавии статьи были перепутаны имя и отчество
• Котельников, Петр Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Котельников, Петро Іванович [Архівовано 26 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Біографічний словник професорів та викладачів Імператорського Казанського університету: За сто років (1804—1904): О 2 год. / За ред. заслуж. орд. проф. Н. П. Загоскіна. — Ч. 1. — С. 375—378.
• Котельников, Иван Петрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.) — у назві статті були переплутані ім'я та по батькові
• Котельников, Петр Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)