Котовенко Андрій Сергійович

Котовенко Андрій Сергійович
Котовенко Андрій Сергійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	16 січня 1983; Боярка
Смерть	2 травня 2022 (39 років); Харківська область
Військова служба
Роки служби	2015—2016; 2022
Приналежність	Україна
Рід військ	Механізовані війська
Формування	58 ОМПБр
Війни / битви	російсько-українська війна Бої за район шахти «Бутівка»; Битва за Харків (2022);
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Сергі́йович Котове́нко (1983—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Призер Ігор нескорених-2020.

З життєпису

Народився 1983 року; дитинство та юність пройшли в Боярці, де закінчив Боярську ЗОШ № 4. здобув фах слюсаря, проте працювати пішов консультантом у магазин із продажу побутової техніки. Подобалися різноманітні прилади, детально вивчав їхні характеристики та завжди знав, що порадити покупцям. Останні роки проживав у Віті-Поштовій. Із дружиною Тетяною виховували сина Івана.

Учасник бойових дій 2015—2016 років. Попри відсутність досвіду, був ефективним воїном: і навідник, і мінометник, й розвідник. Зголошувався першим на всі бойові завдання. У боях в Донецькій області був командиром окремого мінометного підрозділу.

У січні 2016 року зазнав серйозного поранення поблизу шахти «Бутівка» під час просування замінованою росіянами територією. Переніс 22 операції в Україні та Німеччині, Відмовився від ампутації ноги, хоча лікарі попередили — якщо інфекція пошириться тілом — це вірна смерть. Розірвані судини у посіченій осколками міни кінцівці вимушено замінили протезами.

Після реабілітації займався паверліфтингом у Боярці впродовж 2019—2021 років.

Учасник Invictus Games: Team Ukraine і першої Національної збірної Warrior Games: Team Ukraine. Здобув десятки медалей у різних видах спорту на численних міжнародних змаганнях.

Після 24 лютого 2022-го двоє співробітників пішли воювати в 58-й бригаді саме під його командуванням. Загинув 2 травня 2022 року поблизу Харкова.^[1]

Без Андрія лишились батьки; дружина і син.