Кот Віктор Севастянович

Кот Віктор Севастянович
Народження8 листопада 1940(1940-11-08) (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Шахтарськ, Сталінська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаЧернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків Редагувати інформацію у Вікіданих
Званнягенерал-полковник і генерал-полковник авіації[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни / битвиВійна в Афганістані 1979—1989, Громадянська війна в Таджикистані і Перша чеченська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Леніна орден Червоного Прапора Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» І ступеня медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня Орден Червоного Прапора (Афганістан)
Заслужений військовий льотчик Російської Федерації
Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»

Біографія

Народився 8 листопада 1940 року в селищі Олексієво-Орлівка (нині в межах міста Шахтарськ Донецької області, Україна). У 1958 році закінчив 10 класів школи робітничої молоді у місті Сніжне Донецької області. У 1957—1959 роках працював електрослюсарем на шахті № 33-біс (місто Сніжне).

В армії від серпня 1959 року. У 1960 році закінчив 10-те військове авіаційне училище початкового навчання льотчиків (місто Кременчук Полтавської області), у 1964 році — Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків . До 1970 року служив льотчиком, старшим льотчиком і заступником командира авіаескадрильї з політчастини у винищувальному авіаполку (в Закавказькому військовому окрузі). У 1968 році закінчив тримісячні курси підготовки заступників командирів з политчасти при Військово-повітряній академії імені Ю. А. Гагаріна (Моніно), в 1973 році — Військово-повітряну академію імені Ю. А. Гагаріна. .

До 1979 року служив командиром авіаескадрильї, заступником командира та командиром винищувального авіаполку в Групі радянських військ у Німеччині . В 1978 році закінчив двомісячні академічні курси при Військово-повітряній академії імені Ю. А. Гагаріна. У 1979—1983 роках командував 27-м гвардійським винищувальним авіаційним полком у Середньоазіатському військовому окрузі .

Учасник бойових дій в Афганістані (червень 1981 — липень 1982). Брав участь у 12 великих операціях з розгрому бандформувань, різноманітних комунікацій та складів. Здійснив 415 бойових вильотів на винищувачі МіГ-21біс . За мужність і героїзм, виявлені і під час міжнародного обов'язку, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 вересня 1982 року гвардії полковнику Коту Віктору Севастьяновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» .

У 1983—1984 рр. — командир змішаної авіадивізії в Далекосхідному військовому окрузі, в 1984—1985 рр. — заступник командувача ВПС Далекосхідного військового округу з винищувальної авіації.

У грудні 1985 — листопаді 1987 — командувач ВПС — заступник командувача 40-ї армії з авіації. Здійснював керівництво всіма радянськими авіаційними з'єднаннями в Афганістані, брав безпосередню участь у керівництві 7 бойовими операціями. У січні — березні 1987 року розробляв плани та брав безпосередню участь у бойових діях у провінції Кандагар, у квітні 1987 року — у провінціях Логар та Пактія, у червні — липні 1987 року — у провінції Вардак .

У листопаді 1987 — червні 1988 — перший заступник командувача ВПС Прибалтійського військового округу (з лютого 1988 — 15 повітряною армією). У червні 1988 — серпні 1989 — командувач ВПС Центральної групи військ (Чехословаччина), у серпні 1989 — травні 1992 — начальник авіації військ Південно-Західного напрямку.

У травні — липні 1992 року — начальник управління Міжвідомчої комісії Єдиної системи управління повітряним рухом. З липня 1992 року до липня 2000 року — 1-й заступник головнокомандувача Військово-повітряними силами . У березні 1994 року та березні 1995 року виїжджав до Таджикистану для координації дій авіації миротворчих сил, у травні 1995 року брав участь у плануванні дій авіації у Чечні . З липня 2000 року генерал-полковник Ст. З. Кіт — у запасі.

Живе у Москві. У 2000—2012 роках працював радником губернатора Московської області .

Нагороди та почесні звання

Примітки

  1. Распоряжение Правительства РФ от 17 декабря 2012 года № 2406-р «О присуждении в 2012 году премий Правительства Российской Федерации за значительный вклад в развитие Военно-воздушных сил». Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 10 лютого 2022.

Посилання

Кот Віктор Севастянович (рос.). // Сайт «Герои страны».

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya