Кошачевський Семен Самійлович

Кошачевський Семен Самійлович
Кошачевський Семен Самійлович
Народився	30 березня 1910 ; Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	1991 ; Харків, Харківська область
Країна	СРСР
Діяльність	актор, педагог
Alma mater	Одеська музична академія (1933)
Заклад	ХДІК
Нагороди
	; ; ;

Семен Самійлович Кошачевський (нар. 30 березня 1910(19100330), Одеса — пом. 1991, Харків) — український актор і педагог. Доцент (1944). Заслужений артист УРСР (1953).

Життєпис

Народився 30 березня 1910 року в Одесі.

У 1933 році закінчив Одеський музично-драматичний інститут імені Людвіга ван Бетховена. Протягом 1928—1933 років грав на сцені Одеського театру робітничої молоді.

1933—1943 — актор Одеського українського драматичного театру і викладач студії при театрі.

1934—1941 — художній керівник і викладач Молдовського відділу Одеського театрального училища.

1943—1957 — актор Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка.

1944—1961 — завідувач кафедрою сценічної мови Харківського театрального інституту^[1]. З 1944 — доцент.

1961—1970 — доцент кафедри режисури і майстерності актора Харківського державного інституту культури: з 1968 — завідувач кафедри режисури.

1960 — зіграв одну з головних ролей у фільмі «Повернення» (режисер М. Терещенко, Одеська кіностудія).

Наприкінці 70-х років вийшов на пенсію, але творчої роботи не припинив, був лектором товариства «Знання».

Ролі

Балтієць («Загибель ескадри» О. Корнійчука)
Гоша («Чудесний сплав» В. Кіршона)
Кассіо («Отелло» Шекспіра)
Самозванець («Борис Годунов» О. Пушкіна)
Фердінанд фон Вальтер («Підступність і кохання» Ф. Шиллера)
Гаральд («Ярослав Мудрий» І. Кочерги)
Антон Квітка («Талан» М. Старицького)

Забавні епізоди

У виставі «Підступність і кохання» в одній зі сцен Леонід Биков, який грав слугу, урочисто оголосив про вихід Фердінанда фон Вальтера, якого грав Кошачевський. Оголосив кілька разів… А Семен Самійлович так захопився грою в шахи у гримерці, що забув про виставу. Тоді Биков вибіг на сцену і видав: «Вони просили підождати…» Відтоді в театрі фраза «вони просили підождати» використовувалась як приказка.^[2]

Праці

Кошачевький С. С. Актор і мова (1947).
Кошачевський С. С. Режисер працює з актором ... Нотатки актора (1960).

Кошачевський С. С. Техніка мови. — Київ: Науково-методичний кабінет Товариства «Знання» УРСР, 1963. — 23 с.
Кошачевський С. С. А де ж вимогливість? [З приводу виступу В. Сокола «На підступах до рампи»] // Прапор. 1963, № 11. — С. 85-86
Кошачевський С. С. Про культуру мови лектора: Стенограма лекцій / Метод. каб. Харк. від-ня Т-ва для поширення політ. наук. знань УРСР. — Харків, 1961. — 18 с.
Кошачевський С. С. Методика занять з мовної постановки голосу / Харків. держ. ін-т культури. – Харків, 1968. – 29 с.
Кошачевський С. С. Пам’яті друга (1973).

Примітки

↑ Кафедра сценічної мови [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] num.kharkiv.ua
↑ Людина душевної краси / Лариса Іванишина [Архівовано 9 грудня 2017 у Wayback Machine.] ktm.ukma.edu.ua

Джерела

Кошачевський Семен Самійлович // Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського, 1917-2017. У 2 т. : мала енциклопедія / М-во культури України, Харків. нац. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського ; [редкол.: Вєркіна Т. Б. та ін. ; наук. ред. І. С. Драч ; ред.-упоряд. Л. В. Русакова]. — Харків : Водний спектр Джі-Ем-Пі, 2017. — Т. 2 : Театральне мистецтво. Загальноуніверситетські кафедри і підрозділи. — С. 190–191.
Друковані праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури (1947-1998) : бібліогр. покажч. Ч. 2 / Харків. держ. акад. культури, Бібліотека ; уклад.: С. В. Євсеєнко та ін.; за ред. В. К. Удалової, І. М. Фоменка. — Харків : ХДАК, 2004. — С. 62. — ISBN 699-7352-76-5.