Кравченко Альберт Іванович
Альберт Іванович Кравченко (нар. 13 грудня 1949) — радянський і російський філософ та соціолог, фахівець у галузі теорії, методології та історії соціології, соціології управління, економічної соціології та соціології праці, а також соціології культури та культурології[2]. Кандидат філософських наук, доктор соціологічних наук, професор. ЖиттєписНавчався у Саратовському державному університеті імені М. Г. Чернишевського, закінчив Московський державний університет імені М. В. Ломоносова. З 1978 року працював у Інституті соціологічних досліджень АН СРСР, а у 1984 році перейшов на посаду наукового консультанта та редактор наукового часопису «Соціологічні дослідження». Також паралельно працював професором кафедри соціології організацій соціологічного факультету МДУ, а згодом — головним науковим співробітником Інституту соціології РАН. У 1981 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук на тему «Концепція Тейлора та її роль у буржуазній соціології управління» (спеціальність 09.00.03 — історія філософії)[3]. У 1990 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наук на тему «Розвиток та структура соціології праці. Історико-методологічний аналіз» (спеціальність 22.00.03 — соціологія праці та економічна соціологія)[4]. Альберт Кравченко — автор понад 200 опублікованих наукових праць, з них близько 50 монографій, словників, довідників та навчальних посібників. Серед них: «Соціологія: загальний курс: навчальний посібник для вузів» (М., 2002), «Культурологія» (2000—2003), «Суспільствознавство» тощо. Нагороди
ПлагіатУ грудні 2002 року Черемушкинським районним судом міста Москви 53-річного Альберта Кравченка було визнано винним у плагіаті: основу глави 7 його книги «Політологія: Навчальний посібник для студентів. М., 2001» склали фрагменти книги Фархада Ільясова «Політичний маркетинг: Мистецтво і наука перемагати на виборах» (М., 2000). За рішенням суду він мав виплати потерпілому компенсації у сумі 1000 рублів, а видавництво опублікувало повідомлення про факт плагіату в газетах[6]. Наукові праці
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia