Кравчук Петро Ількович
Петро́ І́лькович Кравчу́к (6 липня 1911, Стоянів — сучасний Радехівський район — 3 лютого 1997, Торонто) — український письменник, публіцист, літературознавець, громадський діяч у Канаді. Літературні псевдоніми — Арсен, Марко Терлиця. Лауреат премії ім. Я.Галана — 1967, премії ім. В.Винниченка — 1993. ЖиттєписЗ 1930 року проживав в Канаді, брав активну участь у житті української діаспори. Входив до складу українських прокомуністичних організацій. З 1932 — член Комуністичної партії Канади. У 1931—1939 роках — член головної управи Товариства допомоги визвольному рухові на Західній Україні. У 1932—1936 роках був секретарем ЦК секції молоді Товариства українського робітничо-фермерського дому. У 1940—1942 роках був ув'язнений за підривну пропаганду. Від 1942 року працював у пресі Товариства об'єднаних українських канадців (ТОУК). Протягом 1978—1991 років — голова Товариства об'єднаних українських канадців. У 1947—1949 — спеціальний кореспондент кількох еміграційних видань у Києві. Редактор газети «Життя і слово». Опубліковані в Канаді та Україні його публіцистичні статті з питань історії української трудової еміграції та розвитку культури в Україні. Досліджував творчість Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Івана Франка, Тараса Шевченка. Загалом вийшло друком до 40 його публіцистичних книг та брошур, сотні статей. З них:
Оцінка творчостіЗагалом немає жодного секрету в тому, що подібна творчість інспірувалася тодішніми ідеологічними органами Компартії та радянськими спецслужбами. А ось як відгукується про творчість Кравчука керівник Секретаріату Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Вікторія Костюченко:
Джерела
Примітки |
Portal di Ensiklopedia Dunia