Крайсгауптманшафт Кам'янка-Струмилова

Kreishauptmannschaft Kamionka-Strumilowa Кам'янко-Струмилівське повітове староство
Держава	Німецька імперія
Окупаційна зона	Генеральна губернія
Дистрикт	Галичина
Дата утворення	15 вересня 1941
Центр	Кам'янка-Струмилова
Уряд
- Окружний староста	Ребей фон Еренвізен (нім. Rebey von Ehrenwiesen) → Йоахім Нерінг (нім. Joachim Nehring)[1]
Площа
- Повна	2,780[2] км²
Населення (1943)
- Усього	190,521
Джерело: territorial.de

Крайсгауптманшафт Кам'янка-Струмилова, Кам'янко-Струмилівське повітове староство^[3] (нім. Kreishauptmannschaft Kamionka-Strumilowa) — адміністративно-територіальна одиниця дистрикту Галичина Генеральної губернії з центром у Кам'янці-Струмилівській. Існувала під час нацистської окупації України в 1941—1944 роках.

Указами Гітлера від 17 і 22 липня 1941 року та розпорядженням Г. Франка від 1 серпня того ж року Східну Галичину було включено до складу Генеральної Губернії як її п'ятий дистрикт.^[4] Імовірно, 11 серпня 1941 року^[1] на території Кам'янко-Струмилівського, Радехівського та Сокальського повітів було утворено Кам'янко-Струмилівське повітове староство (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Kamionka-Strumilowa «окружне староство і об'єднання гмін Кам'янка-Струмилова»).^[1] Ця одиниця набула остаточного оформлення після реорганізації окружних староств дистрикту 15 вересня 1941. Очолював її окружний староста — крайсгауптман.

1 липня 1943 створено Радехівський та Сокальський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Radziechów, Sokal).

Усі важливі пости на рівні округи, особливо в судах і поліції, належали німцям. Другорядні посади займали фольксдойчі та українці — фахівці у відповідній галузі. Українці також могли бути війтом або бургомістром.^[5]

Станом на 1 січня 1944 Кам'янко-Струмилівське повітове староство складалося з 19 волостей (нім. Landgemeinde): Буськ (куди входило і місто, і однойменна сільська волость), Добротвір, Кам'янка-Струмилова-Північ (нім. Kamionka-Strumilowa Nord), Кам'янка-Струмилова-Південь (нім. Kamionka-Strumilowa Süd), Корчин, Лопатин, Милятин, Незнанів, Новий Витків, Пархач, Радехів (куди входило і місто, і однойменна сільська волость), Сокаль, Стенятин, Стоянів, Стрептів, Тартаків, Топорів, Холоїв, Щуровичі.^[6]