Краснобриж Ігор Віталійович

Ігор Краснобриж Ігор Віталійович Краснобриж
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	15 березня 1995(1995-03-15) м. Маріуполь, Донецька область, Україна
Смерть	16 березня 2022(2022-03-16) (27 років) м. Маріуполь, Донецька область, Україна
Національність	українець
Псевдо	«Козацький»
Військова служба
Роки служби	2014—2017, 2021—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Російсько-українська війна (з 2014) Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (з 2022) Бої за Маріуполь (2022)
Нагороди та відзнаки

Ігор Віталійович Краснобриж (15 березня 1995(19950315), м. Маріуполь — пом. 16 березня 2022, м. Маріуполь) — український військовослужбовець, старший солдат окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, Учасник війни на сході України, учасник російсько-української війни, який відзначився і загинув під час відбиття російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Ігор Краснобриж народився 1995 року у місті Маріуполі Донецької області.

2011 року, вболіваючи за місцеву футбольну команду «Маріуполь», долучився до фанатського руху. Пізніше приєднався до навколофутбольної групи «Проєкт 32». Представники «Проєкту» мали дружні відносини із колективами з інших міст (зокрема фанатами «Шахтаря», «Кривбасу» та чернігівської «Десни»), серед яких було багато бойових побратимів.

З 2014 року проходив військову службу у складі полку «Азов».

2017 року звільнений у запас, проте 2021 року повернувся на військову службу до окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов».

За два місяці до початку повномасштабного російського вторгнення Ігор разом із дружиною та донькою переїхали у нове житло.

Обіймав посаду старшого навідника 1-го вогневого розрахунку мінометного взводу 3-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення ОЗСП «Азов».

8 та 12 березня 2022 року він приїздив до будинку, де його сім'я переховувалася від ворожих обстрілів міста Маріуполя, тоді ж востаннє сфотографувався з донькою^[1].

Загинув 16 березня 2022 року під час бойових дій на заводі «Азовсталь»^[2].

У загиблого залишилися дружина Елла та донька Майя (нар. 2020)^[2].

• орден «За мужність» III ступеня (25 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку.

Українська художниця Olga Wilson, що публікує в «Інстаграмі» та у «Фейсбуці», емоційно сильні малюнки про війну, на полотні зобразила Ігоря Краснобрижа. На прохання рідних художниця створила портрет воїна з маленькою донечкою^[3].

• Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.