Красєха Єрофій Никифорович

Єрофій Никифорович Красєха
Народився	1 січня 1940(1940-01-01) (85 років)  Україна
Діяльність	географ
Alma mater	Одеський державний університет імені І. І. Мечникова
Галузь	Географія, ґрунтознавство, геоекологія
Заклад	Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	Доктор біологічних наук
Відомий завдяки:	дослідженню ґрунтів Сибіру, вагомому вкладу в теорію організації ґрунтового покриву, розробці нової концепції педосфери як біоцентричної каскадної системи.

Красєха Єрофій Никифорович (1 січня 1940, с. Хряськ Маневичівського (раніше Колківського) району Волинської області, Україна) — український географ, ґрунтознавець, геоеколог, доктор біологічних наук(1990), професор, завідувач кафедри географії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Керівник наукової школи «Ґрунтоутворювальні процеси в чорноземах степової зони».

1940 — народився в селі Хряськ Маневичівського (раніше Колківського) району Волинської області. Батьки родом із селян Волинського Полісся (батько — Красьоха Никифор Іванович, мати — Красьоха Наталя Кузмінічна). У 1953 р. разом з батьками переїхав в м. Новий Буг Миколаївської області, де в 1956 році закінчив СШ № 1.

1959 — закінчив Новобузький технікум механізації і електрифікації сільського господарства [1]. 1960–1961 рр. — механік, робітник в геолого-розвідувальних експедиціях у Красноярському краю в басейні Підкам'яної Тунгуски.

1961 — вступив на геолого-географічний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), який закінчив 1969 року за фахом фізико-географ. У 1963—1966 роках служив у лавах Радянської Армії.

З 1969 року інженер, у 1971—1977 роках — начальник, 1978—1992 роках — науковий керівник ґрунтової експедиції кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Одеського університету. В Красноярському краї, Іркутській і Читинській областях Росії було обстежено біля шести мільйонів гектарів земель, на які складені великомасштабні ґрунтові карти. З 1980 до 1992 років проводив дослідження структури ґрунтового покриву з використанням аерокосмічних методів в басейнах Єнісею і Підкам'яної Тунгуски, на Єнісейському кряжі, в межах Східного Саяну, в Прибайкал'ї, на Вітімському нагір'ї. Брав участь у роботах з рекультивації земель в долині р. Колими Магаданської області Росії.

1979 — захистив кандидатську дисертацію на тему: «Сірі лісові ґрунти з другим гумусовим горизонтом в системі структури ґрунтового покриву межиріччя Великої Кеті і Єнісею» (наук. керівник — проф. І. М. Гоголєв, офіційні опоненти: д.б.н. С. С. Трофимов, к.б.н. В. М. Корсунов).

1990 — захистив докторську дисертацію на тему: «Просторова організація ґрунтового покриву Середнього Сибіру» (офіц. опоненти: д.б.н. Ю. І. Єршов, д.геогр.н. Н. А. Караваєва, д.б.н. В. І. Волковінцер).

З 1977 року — старший викладач, з 1981 року — доцент, а з 1992 року — професор кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів; з 1996 року — завідувач кафедри географії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Основні напрями наукової роботи: теорія ґрунтознавства, ґрунтова картографія, просторова організація ґрунтового покриву, теорія та методи вивчення структури ґрунтового покриву, екологія ґрунтів та екологія землекористування, біосферна етика, історія та філософія взаємовідносин людини і природи.

Впродовж 22 років був начальником і науковим керівником експедицій з вивчення ґрунтового покриву та складання ґрунтових карт Середнього та Східного Сибіру. В Україні в межах Одеської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської областей та Автономної Республіки Крим досліджував вплив зрошення на властивості чорноземів і структуру ґрунтового покриву в рамках загального моніторингу зрошуваних земель.

Красєха Є. Н. вперше детально дослідив ґрунти з другим гумусовим горизонтом Приєнісейського Сибіру і запропонував теорію їхньої ґенези; вдосконалив методику великомасштабного ґрунтового знімання з використанням вчення про структуру ґрунтового покриву, методу катен, полігон-трансектів і ґрунтово-екологічних профілів, методу пластики рельєфу; автор концепції просторово-часової організації ґрунтового покриву і вчення про топологію ґрунтових ландшафтів; автор нової біоцентрично-каскадної теорії педосфери; розвинув та удосконалив концепцію ґрунтоподібних тіл — педолітів.

Голова Одеського відділення Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків.

Автор понад 100 наукових праць.

• Почвы подтайги срединного региона Сибири (географо-генетический анализ и перспективы использования) / Е. Н. Красеха, Т. М. Корсунова. – Красноярск : Изд-во Красноярского ун-та, 1985. – 153 с.
• Почвенный покров таежных ландшафтов Сибири / Е. Н. Красеха, В. М. Корсунов, Е. Ф. Ведрова. – Новосибирск : Наука, 1988. — 188 с.
• Пространственная организация почвенного покрова / В. М. Корсунов, Е. Н. Красеха; отв. ред. И. А. Ишигенов ; АН СССР, Сибирское отд-ние, Бурятский ин-т биологии. – Новосибирск : Наука, 1990. – 199 с.
• Методология почвенных эколого-географических исследований и картографии почв / В. М. Корсунов, Е. Н. Красеха, Б. Б. Ральдин ; отв. ред. В. Н. Горбачев ; РАН. – Улан-Удэ : РАН, 2002. – 232 с.
• Картографування грунтового покриву / С. П. Позняк, Є. Н. Красєха, М. Г. Кіт. – Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2003. – 498 с.
• Чинники грунтотворення / С. П. Позняк, Є. Н. Красєха. – Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2007. – 367 с.
• Основні пріоритети використання і збереження степових екосистем Українського Причорномор'я / Є. Н. Красєха, В. А. Сич // Причорноморський екологічний бюлетень. – 2008. – № 1. – С.74-82.
• Еволюція степових екосистем: ліси, трав'яністі угруповання, чорноземи / Є. Н. Красєха, В. А. Сич // Причорноморський екологічний бюлетень. – 2009. – № 1. – С. 151-159.
• Основні напрямки навчально-методичної та наукової роботи кафедри географії України / Є. Н. Красєха, А. Е. Молодецький [та ін.] // Вісник Одеського національного університету. – 2010. – Т. 15, вип. 5: Географічні та геологічні науки. – С. 113-123.
• Педосфера Земли / В. М. Корсунов, Е. Н. Красеха ; отв. ред.: Л. Л. Убугунов ; РАН, Сиб отд-ние, Ин-т общей и экспериментальной биологии. – Улан-Удэ : Изд-во Бурятского науч. центра СО РАН, 2010. – 471 с. 
• Науки про Землю в Одеському (Новоросійському) університеті / Є. А. Черкез, Я. М. Біланчин, Є. Н. Красєха ; наук. ред.: М. О. Подрезова, О. Г. Топчієв ; бібліогр. ред.: В. В. Самодурова ; ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса : Астропринт, 2010. – 102 с. – (Розвиток науки в Одеському (Новоросійському ) університеті . Географічні та геологічні науки).
• Біогеографія з основами екології : навч. посіб. для студ. геогр. спец. / Є. Н. Красєха ; ОНУ ім. І. І. Мечникова. – Одеса : Астропринт, 2012. – 569 с.
• Введение в экологическую этику : учеб. пособ. / Е. Н. Красеха ; ОНУ им. И. И. Мечникова. – Одесса : Астропринт, 2016. – 352 с.
• Чорноземи масивів зрошення Одещини / Я. М. Біланчин [та ін.] ; за наук. ред.: Є. Н. Красєха, Я. М. Біланчин ; ОНУ ім. І. І. Мечникова. – Одеса : Одеський нац. ун-т, 2016. – 193 с.

• Вісник Одеського національного університету / Серія: географічні та геологічні науки. — 2012. — Т. 17. Вип. 2 (15) / До 45-річчя заснування кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів.

• Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова за роки незалежності України, 1991-2005 рр. / гол. ред.: В. А. Сминтина ; відп. секретар: М. О. Подрезова ; ОНУ ім. І. І. Мечникова. – Одеса : Астропринт, 2005. – С. 103–104, 117–119.
• Професори Одеського (Новоросійського) ун-ту : біогр. слов. / ОНУ iм. I. I. Мечникова, Наук. б-ка. — Вид. 2-ге, доп. — Одеса : Астропринт, 2005. — Т. 3: К–П. – С. 144-146^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Красеха Ерофей Никифорович // Видные ученые Одессы : Доктора наук и профессора. — Одесса, 2005. – С. 145.
• Красеха Ерофей Никифорович // Вчені ВУЗів Одеси : бібліографічний довідник / Одеська держ. наукова бібліотека ім. М. Горького. – Одеса, 2001. – Вип. 2, ч. 1: Природничі науки (1946-1996), ч. 1: Геологи. Географи / сост. Л. М. Бур'ян. - Одеса, 2001. - С. 127–129.