Красівка (Тернопільський район)

село Красівка
	Герб Красівки (Тернопільського району)
	; Вигляд на село з боку Товстолуга
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський
Тер. громада	Великогаївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040110100069176
Основні дані
Засноване	1564 року
Населення	414 осіб
Густота населення	475.86 осіб/км²
Поштовий індекс	47714
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°29′30″ пн. ш. 25°43′46″ сх. д. / 49.49167° пн. ш. 25.72944° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	319 м
Водойми	Гнізна
Відстань до; районного центру	11 км
Найближча залізнична станція	Дичків
Відстань до; залізничної станції	2 км
Місцева влада
Адреса ради	47722, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47
Карта
	Красівка
	Красівка
Мапа
	Красівка у Вікісховищі

Кра́сівка — село в Україні, у Великогаївській сільській громаді Тернопільського району, Тернопільської області, До 2015 підпорядковане Дичківській сільській раді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади^[1]^[2]. Розташоване на річці Гнізна, в центрі району.

Населення — 414 осіб (2001).

Історія

Перша писемна згадка — 1564 року.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Відродження», кооператива.

1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) село увійшло до нової сільської гміни Великі Бірки (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства)^[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великогаївської сільської громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району^[5].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 473 особи, з яких 218 чоловіків та 255 жінок^[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 414 осіб^[7].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Мова	Відсоток
українська	99,52 %
російська	0,48 %

Символіка

Герб

Затверджений рішенням сесії сільської ради^[9].

Автор — С. Ткачов.

На червоному щиті срібний п'ятираменний хрест. На відділеній сріблом зеленій трикутній базі лазурове коло з золотою нитяною облямівкою, поверх якого золоте сонце з шістнадцятьма променями, непарні більші від парних. Щит розміщений на золотому картуші, верхня половина якого еклектична, а нижня утворена з колосків та лаврового листя, унизу якого на золотій стрічці чорними літерами — «Красівка», під стрічкою чорні цифри 1564. Щит увінчаний золотою сільською короною.

Зірка — символ церкви Преображення Господнього.

Пам'ятки

церква Покрови Пресвятої Богородиці (1992, мурована)
капличка із джерелом
символічна могила Борцям за волю України (1991).

Соціальна сфера

Працюють клуб, бібліотека.

Відомі люди

У Красівці народилися

культурно-освітній діяч Костянтин Копачівський (1899—1970),^[10]
фармацевт, громадський діяч, член НТШ, Ліги Визволення України Павло Копачівський (1914),^[11]
громадсько-політичний діяч Ярослав Демидась (1939)^[12],
господарник і громадський діяч Олег Караванський (1947)^[13].
Сидяга Петро Степанович (1893-1938) - завідуючий педагогічною частиною середньої школи в с. Привільне Солонянського р-ну Дніпропетровської області. Розстріляний за контрреволюційну агітацію^[14]

Пов'язані з Красівкою

душпастирював о. Іван Волянський.

Галерея

Дорожній знак при в'їзді в село
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Капличка
Капличка
Символічна могила Борцям за волю України

Примітки

↑ ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
↑ Лист Тернопільської ОДА від 10 січня 2019 р. № 04-205/42-99
↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 667. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Українська геральдика
↑ Б.Мельничук. Копачівський Костянтин Григорович //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 165. — ISBN 966-528-199-2.
↑ Х. Весна. Копачівський Павло Петрович. //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 165. — ISBN 966-528-199-2.
↑ В. Уніят. ДЕМИДАСЬ Ярослав Романович. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 472. — ISBN 966-528-197-6.
↑ І. Дем'янова. КАРАВАНСЬКИЙ Олег Іванович. //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 31-32. — ISBN 966-528-199-2.
↑ Отаман Федорченко из Криворожья. Ч. 1/3 Племянник Дмитрий Федорченко-Тихий (1901-1984) eng subs (укр.), процитовано 11 серпня 2022

Література

Мельничук Б., В. Уніят. Красівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 217. — ISBN 966-528-199-2.
Уніят В.-Карпович Красівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 391—392. — ISBN 978-966-457-246-7.
Красівка [Текст] / П. Копачівський // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 398-399.
Krasówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 646. (пол.)
Побер Б. Історія сіл Дичкова та Красівки. — Тернопіль, 2001.
Караванський О. Моя Красівка. Мала історія отчого краю. — Тернопіль: Джура, 2012. — 440 с.